• життєві цикли окремих інновацій зливаються в кластери інновацій.
Й. Шумпетер довів гіпотезу М. Кондратьева, що перед початком висхідної хвилі кожного великого циклу (інколи на самому його початку) відбуваються значні зміни суспільно-економічного розвитку, зокрема зміни техніки й технологій виробництва та обміну (викликані великими винаходами і відкриттями), умов грошового обігу, посилення ролі окремих країн у світовому господарському житті. Він показав, що саме в періоди депресії з'являються групи базисних інновацій ("шторм", за Й. Шумпегером), які формують основи нового технологічного укладу.
Спадна частина хвилі великого циклу спричинена тим, що панівний технологічний уклад дійшов свого піку і повністю вичерпав потенціал, а новий уклад ще тільки формується.
Довгі хвилі (цикли) кон'юнктури И. Шумпетер поділяв на дві часові складові: інноваційну (базисні інновації") – коротшу за тривалістю; імітаційну (поліпшуючі інновації) – більшу за тривалістю. Пізніше німецький економіст Г. Менш додав до них третю – короткотривалу, спричинену так званими,псевдо інноваціями (незначним вдосконаленням товарів, технологій, методів управління тощо).
Спираючись на положення теорій М. Кондратьева і Й. Шумпетера, у довгій хвилі М. Кондратьева сьогодні з позицій інноватики розрізняють такі її частини: депресія (технологічний пат); економічне пожвавлення (базисні інновації); економічне зростання (поліпшуючі інновації"); спад (псевдоінновації). Далі процес циклічно повторюється.
Процеси циклічності розвитку економіки досліджувалися багатьма вченими, ними були відкриті більш короткі, ніж кондратьєвські, хвилі зміни ринкової кон'юнктури. Розглянемо деякі з них.
Цикли Кітчина – короткострокові цикли з періодом 3–4 роки, відкриті в 1920-ті роки англійським економістом Д. Кітчином. Він пояснював існування короткострокових циклів коливаннями світових запасів золота, однак у наш час таке пояснення не може вважатися задовільним. У сучасній економічній теорії механізм цих циклів пов'язують із запізнюванням за часом (тимчасовими лагами) руху інформації (наприклад, про зміну співвідношення попиту і пропозиції), що впливає на прийняття управлінських рішень (наприклад, про зміну завантаження виробничих потужностей).
Цикли Жюгляра – середньострокові цикли з періодом 7–11 років. Названі на честь французького економіста Клемана Жюгляра, який одним з перших описав ці цикли. На відміну від циклів Кітчина, у межах циклів Жюгляра відбувається коливання не просто в рівні завантаження існуючих виробничих потужностей (і, відповідно, в обсязі товарних запасів), а й коливання в обсягах інвестицій в основний капітал.
Цикли Кузнецк з періодом 15-20 років. Були відкриті в 1930 р. Нині цикли Кузнеця розглядаються як інфраструктурні, тобто спричинені процесами розвитку (формування) чи згортання ринкової інфраструктури.
В усіх циклах змін кон'юнктури (циклах ділової активності) розрізняють чотири фази: пік, спад, дно і піднесення; але більшою мірою ці фази характерні для циклів Жюгляра.
Технологічні уклади. Технологічний уклад є комплексом сполучених самодостатніх і самовідтворювальних технологічних сукупностей на однорідній технологічній базі [3]. При цьому технологічна сукупність розглядається як автономний ланцюжок однорідних технологічних процесів виготовлення будь-якої продукції, об'єднаний із суміжними технологічними процесами в галузях-постачальниках і галузях-споживачах.
Базові технологічні сукупності певного технологічного укладу становлять його ядро. Технологічні інновації, що формують ядро технологічного укладу, є його ключовим фактором. Вони виникають у провідних галузях, які відіграють вирішальну роль у поширенні нового технологічного укладу.
Тривалість життєвого циклу технологічного укладу становить близько 100 років, він охоплює фази зародження, зростання, зрілості, спаду.
Фаза зародження. Розпочинається формування нових технологічних сукупностей (вони зумовлені впровадженням базисних інновацій), які радикально відрізняються від традиційного технологічного оточення. Нові технологічні сукупності в цій фазі не створюють самовідтворювальні цілісності і поєднані з традиційними.
Фаза зростання. Відбувається інтенсивна дифузія базисних інновацій, формування базисних технологічних сукупностей і їх комплексів. Виникають нові галузі промисловості, види діяльності й професії. Створюються інновації, що доповнюють базисні, у нових галузях інтенсивно поширюються поліпшуючі інновації. Підвищується попит, розширюється виробництво та знижуються витрати, зростає ефективність капітальних вкладень.
Фаза зрілості. Характерне розширене впровадження базисних та поліпшуючих інновацій, хоча й менш інтенсивно, ніж у попередній фазі. Наприкінці фази розширення вичерпується й припиняється, сповільнюються темпи техніко-технологічного розвитку та зростання ефективності виробництва.
Фаза спаду. З'являються різноманітні незначні зміни продуктів і технологій, які, в основному, лише імітують новизну (псевдоінновації). Вичерпується потенціал технологічних сукупностей стосовно економічного зростання. Відбувається зниження прибутковості виробництва та зростання витрат, стагнація рівня життя населення. Єдиною можливістю збільшення є впровадження базисних інновацій наступного технологічного укладу. Ресурси перерозподіляються між основним і новим технологічними укладами на користь останнього, який починає формуватися.
Отже, основою виникнення, розвитку та зміни технологічних укладів є базисні інновації, які поєднують у собі досягнення науки і техніки, втілені в нові товари, технології, методи управління тощо і суку пності споживчих властивостей, що відповідають наявним і прогнозованим запитам споживачів. Базисною інновацією є комп'ютер, який поклав початок:
• виробництву його елементної бази (послідовно: лампи, транзистори, мікросхеми тощо);
• виробництву периферійного обладнання (принтери, "мишки" і т. п.);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
