Стратегія встановлення цін, які не змінюються протягом тривалого періоду часу. Демонструє солідність, сталість товару і його виробника. Для підтримання інтересу зміни вносяться у сам товар, за ту саму ціну пропонується більша кількість товару чи більш функціональний та більш якісний товар (жувальна гумка, яка жується довше, пральний порошок, кількість якого в упаковці збільшується, і т. ін.).
Стратегія встановлення різних цін на одні й ті ж товари для різних груп споживачів. Ураховує різні купівельні можливості споживачів і сприяє збільшенню прибутку. Наприклад, прохолодний напій залежно від місця його придбання (магазин, кафе, ресторан) буде мати різну ціну, яка враховує різницю купівельної спроможності споживачів.
Стратегія переважних цін, за якою лідер на ринку знижує ціну на свою продукцію з метою витіснення конкурентів. Для конкурентів, які займають невеликі сегменти ринку й обсяги продажу товарів яких незначні, це може призвести до того, що вони зазнаватимуть збитків і змушені будуть піти з ринку, тоді як лідер, який контролює значну частку ринку, працюватиме з прибутком .
Стратегія договірних цін, передбачає надання певних знижок чи пільг при дотриманні певних умов купівлі товару: зниження цін при закупці певної кількості товару чи в певні терміни, надання певної кількості товару безплатно, наприклад, четвертої одиниці товару, якщо купити відразу три, і т. ін.
Стратегія встановлення гнучких еластичних цін, рівень яких визначається продавцем самостійно залежно від співвідношення попиту й пропозиції без попереднього узгодження (звичайно, у певному ціновому діапазоні).
Стратегія встановлення низької ціни на один із взаємодоповнюючих товарів (якщо вони окремо не використовуються) з метою стимулювання попиту при продажу другого за звичайними чи завищеними цінами.
6. Незалежно від стратегії ціноутворення ціна повинна враховувати вимоги чинного законодавства, що регламентує процеси ціноутворення, зокрема: включення до ціни ПДВ та акцизного збору – якщо товар підакцизний, не перевищувати верхній рівень цін (якщо для даного товару вони регламентуються), а також максимальну торгову націнку та ін.
Однак, як уже зазначалося, держава повинна стимулювати інноваційну діяльність і, відповідно, надавати певні привілеї виробникам- інноваторам, такі, як: податкові канікули або зменшення відсотку податку, звільнення від сплати відсотків за кредити, прискорена амортизація, високе мито на іноземні товари-аналоги і т. п.
7. Наприкінці визначається принцип встановлення ціни (за одиницю товару, певну його вагу чи об'єм тощо), базова ціна та можливі варіанти знижок чи надбавок.
Визначення остаточної ціни залежить від методу її формування. У свою чергу, методи встановлення ціни в інноваційній сфері залежать від стадії інноваційного циклу.
Так, ціноутворення на результати НДДКР мають свої особливості та методи:
• 1. Метод фіксованих цін – використовуються в разі, якщо можна визначити заздалегідь собівартість НДДКР, і є незмінними та незалежними від фактичних витрат виконавця, що є мотивом для економії виконавцем коштів. Фіксовані ціни можуть бути двох видів:
• 1) тверда фіксована ціна – ціна, яка є незмінною після підписання договору незалежно від будь-яких обставин. Такий метод характерний лише для короткострокових НДДКР;
• 2) фіксована ціна, що може бути скоригована, у даному разі фіксується не сама ціна, а ті показники, що використовуються для розрахунку собівартості, та норма прибутку. Цей метод доцільно використовувати в умовах інфляції або нестабільності законодавства (зміна мінімальної заробітної плати, відсотку банківського кредиту, розміру податку і т. п.).
• 2. Метод відшкодування витрат – використовується в разі, якщо спрогнозувати витрати майже неможливо через принципову новизну та складність розробок.
Цей метод також має свої різновиди:
• повне відшкодування витрат – використовується лише для великих науково-дослідних робіт, що мають вирішальне значення. Притаманна відсутність мотиву до економії витрат виконавцем. Як засіб уникнення цього може використовуватися лише фіксована сума прибутку;
• лімітоване відшкодування витрат – тобто виконавець знає максимальну ціну, яку готовий заплатити замовник, і в разі її перевищення всі додаткові витрати понесе він;
• відшкодування витрат за формулою пайової участі – передбачає встановлення певної ціни в договорі, і в разі відхилень різниця ділиться між замовником та виконавцем у визначеному відсотковому співвідношенні. Можливий варіант встановлення фіксованого розміру прибутку.
• 3. Метод встановлення спеціальних цін:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 4. Приємного читання.
