СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

Фітоекологія з основами лісівництва

У подальшому вчений значно деталізував свою систему. Так, наприклад, фанерофіти поділялися на підтипи за висотою, ритмом розвитку листків тощо. Була деталізована класифікація і для інших життєвих форм рослин.

Фанерофіти – це життєва форма рослин, бруньки відновлення у яких знаходяться високо над поверхнею грунту.

К. Раункієр поділив фанерофіти на підтипи в залежності від:

• висоти (мегафанерофіти – понад 30 м, мезофанерофіти – від 8 до 30 м, мікрофанерофіти – від 2 до 8 м, нанофанерофіти – нижче 2 м);

• ритму розвитку листків (вічнозелені та листопадні);

• ступеню захищеності бруньок (з наявністю захисної луски і без неї):

• консистенції пагона (здерев'янілі, трав'янисті та сукулентні фанерофіти).

Життєві форми рослин за К. Раункисром (темпі частини рослин взимку не відпадають)

Рис. 11.3. Життєві форми рослин за К. Раункисром (темпі частини рослин взимку не відпадають)

• 1 – фанерофіт

• 2 – хамефіт

• 3 – гемікриптофіт

• 4 – криптофіт

• 5 – терофіт

Фанерофіти – це дерева і чагарники, крім того, до них були віднесені епіфіти, які зростають на деревах. Прикладами можуть бути тополя (дерево), ліщина (чагарник), орхідея (епіфіт), омела (напівпаразит). Віддаленість від поверхні грунту бруньок відновлення означає можливість їх відкритого зимування, без захисту снігового чи іншого покриву, які б захищали від вимерзання. Фанерофіти – це рослини, головним чином, м'якого клімату, які найширше представлені в тропіках. Одним з можливих пояснень цього є те, що дерево – це досить неекономний організм, адже його фотосинтезуюча поверхня має значно меншу масу, ніж механічні та провідні тканини. У суворому північному кліматі ця життєва форма рослин представлена значними за біомасою, але малочисельними за видовим складом хвойними породами. Дерева – це мешканці вологих, частково, аридних зон. Вони мають один стовбур, який, як правило, зростає вертикально вгору. Але в умовах високої вологості та досить низьких температур за короткого літа (субарктична і субальпійська зони) у багатьох дерев проявляється багатостовбурність, наприклад, у горобини звичайної (Sorbus аисираrіа). В таких умовах ці рослини мають вигляд куща з 3 – 5 стовбурами. Фанерофіти (особливо дерева) значною мірою забезпечують формування середовища існування для інших видів та ярусну структуру фітоценозів. Кущі, як правило, формують другий ярус фітоценозу. Вони поширені також на галявинах, вздовж доріг тощо.

Хамефіти – це життєва форма рослин з пагонами, які не відмирають взимку і у яких бруньки відновлення розташовані біля поверхні грунту (до висоти 25 см).

Взимку бруньки відновлення хамефітів захищені бруньковими лусками, а також, частково, лісовою підстилкою та сніговим покривом. Серед хамефітів є чагарнички з вічнозеленими (брусниця, ліннея) і опадаючими (чорниця, буяхи) листками, а також напівчагарнички (полин), у яких в несприятливих умовах відмирають не лише листки, але й пагони. Види останніх широко представлені у середземноморському кліматі, де частини рослин відмирають у посушливі періоди. До хамефітів також відносять деякі трав'янисті рослини, у яких взимку зберігаються лежачі чи злегка підняті пагони з бруньками або на їх кінцях, або в пазухах відмерлого листя (барвінок, зірочник ланцетовидний). До цієї групи відносяться також рослини-подушки.

Гемікриптофіти – життєва форма рослин у яких у несприятливі пори року бруньки відновлення зберігаються на рівні грунту.

Бруньки можуть бути захищені лусками, опадом, снігом. Морфологічно дана життєва форма дуже різноманітна. Тут є рослини, які можуть переносити несприятливі умови зберігаючи бруньки на певній висоті від поверхні грунту при більш-менш сприятливих умовах (кропива, чистець), або безпосередньо поблизу поверхні грунту (жовтець, фіалка). Серед гемікриптофітів є види, у яких листки зібрані у вигляді розетки в основі пагону (кульбаба, росянка).

Криптофіти – життєва форма рослин, бруньки відновлення у яких зимують під землею та під водою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ
  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА