• 3 %-епіфітів.
На думку К. Раункієра, відмінності між біологічними спектрами різних кліматичних зон є відображенням біологічних особливостей клімату, а життєві форми рослин, характерні для тієї чи іншої території, можуть, бути індикаторами клімату. Наприклад, на основі наведених даних дослідник називає клімат Данії кліматом гемікриптофітів, а клімат островів Вест-Індії – кліматом мікрофанерофітів і нанофанерофітів (табл. 11.2).
Таблиця 11.1
Біологічні спектри для різних кліматичних зон і районів земної кулі, %
(за К. Раункієром, 1937)
| Тропіки | 61 | 6 | 12 | 5 | 16 |
| Пустелі | 12 | 21 | 20 | 5 | 42 |
| Арктика | 1 | 22 | 60 | 15 | 2 |
| Данія | 7 | 3 | 50 | 22 | 18 |
| Росія · (Костромська область) | 7 | 4 | 52 | 19 | 18 |
| Нормальний спектр з 1000 видів | 46 | 9 | 26 | 6 | 13 |
| Нормальний спектр з 400 видів | 47 | 9 | 27 | 4 | 13 |
Таблиця 11.2
Біологічний спектр фітоценозів двох різних районів земної кулі
(за К. Раункієром, 1937)
| Частка даної життєвої форми, % | ||
| Життєві форми | Данія (1084 види) | острови Вест- Індії (904 види) |
| Мегафанерофіти і мезофанерофіти | 1 | 5 |
| Мікрофанерофіти | 3 | 23 |
| Нанофанерофіти | 3 | 30 |
| Епіфіти | 0 | 1 |
| Пагонові сукуленти | 0 | 2 |
| Хамефіти | 3 | 12 |
| Гемікриптофіти | 50 | 9 |
| Геофіти | 11 | 3 |
| Гідрофіти і гелофіти | 11 | 1 |
| Терофіти | 18 | 14 |
Класифікація життєвих форм К. Раункієра загальновизнана, але не всі висновки з цієї теорії сприймаються однозначно. Так, такі відомі дослідники, як Е. Вармінг, Ч. Хагеруп, М. В. Сенянінова-Корчагіна та інші, піддавали теорію К. Раункієра критиці. їх зауваження стосувалися, головним чином, відсутності відповідності між життєвими формами та кліматичними особливостями територій. Відмічалася певна штучність групи хамефітів, оскільки до неї були включені рослини, що по різному відносяться до клімату. Вчені вважають, що при виділенні життєвих форм необхідно враховувати не лише кліматичні умови, але й особливості грунтів, геологічну історію території тощо. Прикладом деякої штучності класифікації можуть бути особливості життєвих форм ялівця туркестанського, який при різних кліматичних умовах може мати деревовидну та сланку форму (рис. 12.4). В умовах лісового поясу на Тянь-Шані (2600 – 2800 м над рівнем моря) він має форму дерева висотою 5 – 6 м (а), а в субальпійському поясі гір (3000 – 3300 м над рівнем моря) набуває сланкої форми (б). Втім, будь-яка класифікація, яка об'єднує дуже варіабельні природні прояви пристосувань буде нести риси штучності та мати недоліки. Деякі дослідники (І. К. Пачоський, 1915, D. Mueller-Dombois, Н. Ellenberg, 1967) займались модифікацією даної класифікації, а деякі (Г. М. Висоцький, 1915, І. Г. Серебряков, 1962) – розробляли нові. Але, не зважаючи на певні недоліки, класифікація життєвих форм рослин К. Раункієра залишається актуальною, оскільки вона достатньо добре характеризує особливості пристосування рослин до умов існування.
Рис. 11.4. Ялівець туркестанський деревовидної та сланкої форми
(за І. Г Серебряковым, 1954)
Таблиця 11.3
Розподіл життєвих форм покритонасінних рослин у різних ботаніко-географічних зонах, %
(за І.Г. Серебряковым, 1954)
| арктичні тундри Західного Таймиру | мішані ліси і луки Московської області | діброви і степи Курського державного заповідника | напівпустелі і Прикаспію | піщана пустеля Каракуми | |
| Дерева | _ | 4.3 | 2.3 | ||
| Чагарники | 1,2 | 6,0 | 4,6 | - | |
| Чагарнички | 3,8 | 3,1 | 0,7 | - | |
| Сланники | 1,2 | - | - | ||
| Подушки | 11,8 | - | - | - | - |
| Напівчагарники | 1,9 | - | 0.8 | 7,9 | 17,5 |
| Стрюкнекореневі | 13,1 | 5,6 | 17.2 | 29,3 | 0.8 |
| Мичкуватокореневі | 18,1 | 30,8 | 34,8 | 21.7 | 2,5 |
| Рихлочагарн икові | 17.5 | 15,8 | 15,2 | 1,5 | - |
| Кореневищні | 21,9 | 25,3 | 14,8 | 6,6 | 0,8 |
| Щільночагарникові | 6,2 | 3.3 | 4.2 | 10.5 | |
| Цибулинні і коренеплідні | 1,9 | 2,8 | 2,К | 10,5 | 9,1 |
| Коренепаросткові | 1,2 | 3,0 | 4,6 | 12.0 | 4,2 |
| Монокарпіки | - | 63,3 |
Розподіл життєвих форм по земній поверхні, як вже відмічалось, неоднаковий у різних кліматичних зонах і в різних угрупованнях. Це пов'язано не лише з біологічними особливостями видів, але й з кліматом і грунтами та іншими особливостями (табл. 12.3). Дослідження, проведені у досить суворих умовах на відносно локальній території (півострів Таймир, Росія) дозволили зробити деякі узагальнення про динаміку життєвих форм при просуванні на північ (табл. 11.4):
• зникають деревні рослини та значно зменшується кількість чагарників:
• зменшуються загальні розміри рослин;
• серед всіх життєвих форм рослин зменшується кількість високорослих видів;
• спостерігається посилене пагоноутворення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.
