СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

Фітоекологія з основами лісівництва

• 3 %-епіфітів.

На думку К. Раункієра, відмінності між біологічними спектрами різних кліматичних зон є відображенням біологічних особливостей клімату, а життєві форми рослин, характерні для тієї чи іншої території, можуть, бути індикаторами клімату. Наприклад, на основі наведених даних дослідник називає клімат Данії кліматом гемікриптофітів, а клімат островів Вест-Індії – кліматом мікрофанерофітів і нанофанерофітів (табл. 11.2).

Таблиця 11.1

Біологічні спектри для різних кліматичних зон і районів земної кулі, %

(за К. Раункієром, 1937)

Кліматична зона або районФанерофітиХамефітиГ емікриптофітиКриптофітиТерофіти
Тропіки61612516
Пустелі122120542
Арктика12260152
Данія73502218
Росія · (Костромська область)74521918
Нормальний спектр з 1000 видів46926613
Нормальний спектр з 400 видів47927413

Таблиця 11.2

Біологічний спектр фітоценозів двох різних районів земної кулі

(за К. Раункієром, 1937)

Частка даної життєвої форми, %
Життєві формиДанія (1084 види)острови Вест- Індії (904 види)
Мегафанерофіти і мезофанерофіти15
Мікрофанерофіти323
Нанофанерофіти330
Епіфіти01
Пагонові сукуленти02
Хамефіти312
Гемікриптофіти509
Геофіти113
Гідрофіти і гелофіти111
Терофіти1814

Класифікація життєвих форм К. Раункієра загальновизнана, але не всі висновки з цієї теорії сприймаються однозначно. Так, такі відомі дослідники, як Е. Вармінг, Ч. Хагеруп, М. В. Сенянінова-Корчагіна та інші, піддавали теорію К. Раункієра критиці. їх зауваження стосувалися, головним чином, відсутності відповідності між життєвими формами та кліматичними особливостями територій. Відмічалася певна штучність групи хамефітів, оскільки до неї були включені рослини, що по різному відносяться до клімату. Вчені вважають, що при виділенні життєвих форм необхідно враховувати не лише кліматичні умови, але й особливості грунтів, геологічну історію території тощо. Прикладом деякої штучності класифікації можуть бути особливості життєвих форм ялівця туркестанського, який при різних кліматичних умовах може мати деревовидну та сланку форму (рис. 12.4). В умовах лісового поясу на Тянь-Шані (2600 – 2800 м над рівнем моря) він має форму дерева висотою 5 – 6 м (а), а в субальпійському поясі гір (3000 – 3300 м над рівнем моря) набуває сланкої форми (б). Втім, будь-яка класифікація, яка об'єднує дуже варіабельні природні прояви пристосувань буде нести риси штучності та мати недоліки. Деякі дослідники (І. К. Пачоський, 1915, D. Mueller-Dombois, Н. Ellenberg, 1967) займались модифікацією даної класифікації, а деякі (Г. М. Висоцький, 1915, І. Г. Серебряков, 1962) – розробляли нові. Але, не зважаючи на певні недоліки, класифікація життєвих форм рослин К. Раункієра залишається актуальною, оскільки вона достатньо добре характеризує особливості пристосування рослин до умов існування.

Ялівець туркестанський деревовидної та сланкої форми

Рис. 11.4. Ялівець туркестанський деревовидної та сланкої форми

(за І. Г Серебряковым, 1954)

Таблиця 11.3

Розподіл життєвих форм покритонасінних рослин у різних ботаніко-географічних зонах, %

(за І.Г. Серебряковым, 1954)

Життєві форми рослинТипи рослинності і райони досліджень
арктичні тундри Західного Таймирумішані ліси і луки Московської областідіброви і степи Курського державного заповідниканапівпустелі і Прикаспіюпіщана пустеля Каракуми
Дерева_4.32.3
Чагарники1,26,04,6-
Чагарнички3,83,10,7-
Сланники1,2--
Подушки11,8----
Напівчагарники1,9-0.87,917,5
Стрюкнекореневі13,15,617.229,30.8
Мичкуватокореневі18,130,834,821.72,5
Рихлочагарн икові17.515,815,21,5-
Кореневищні21,925,314,86,60,8
Щільночагарникові6,23.34.210.5
Цибулинні і коренеплідні1,92,82,К10,59,1
Коренепаросткові1,23,04,612.04,2
Монокарпіки-63,3

Розподіл життєвих форм по земній поверхні, як вже відмічалось, неоднаковий у різних кліматичних зонах і в різних угрупованнях. Це пов'язано не лише з біологічними особливостями видів, але й з кліматом і грунтами та іншими особливостями (табл. 12.3). Дослідження, проведені у досить суворих умовах на відносно локальній території (півострів Таймир, Росія) дозволили зробити деякі узагальнення про динаміку життєвих форм при просуванні на північ (табл. 11.4):

• зникають деревні рослини та значно зменшується кількість чагарників:

• зменшуються загальні розміри рослин;

• серед всіх життєвих форм рослин зменшується кількість високорослих видів;

• спостерігається посилене пагоноутворення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ
  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА