БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

Фітоекологія з основами лісівництва

• III клас – середні, субдомінуючі дерева;

• IV клас – дерева, що відстають у рості;

• V клас – дерева, що відмирають, та мертві.

В залежності від природно-кліматичних умов регіону кожний вид має свою оптимальну щільність (кількість рослин на одиницю площі).

Оптимальною щільністю виду називають таку кількість рослин на одиниці площі, яка забезпечує найкраще відновлення і найбільшу стійкість насадження.

Так, сосновим насадженням Житомирського Полісся властива значна щільність, яка коливається, в залежності від віку, від декількох десятків тисяч штук на 1 га (в перші роки) до 400 – 500 штук (у віці 80-100 років). Для насаджень саван оптимальна щільність дерев невелика, вони ростуть поодиноко, на значній віддалі одне від одного.

Диференціація дерев одного віку за ступенем розвитку (за класами Крафта)

Рис. 9.5. Диференціація дерев одного віку за ступенем розвитку (за класами Крафта)

Реакція рослин на загущення залежить від тих умов, в яких проходила еволюція виду. Одні види розвивалися в умовах високої щільності популяції, інші – низької. Щільність може бути постійною, або змінюватися. Види, які розвивалися в умовах постійної щільності, різко реагують на її збільшення уповільненням росту. Збільшення кількості приростів будь-якого виду на одиниці площі забезпечує йому збереження території, яка могла б бути зайнята іншим видом. В той же час, занадто велика кількість проростків одного виду не може розвиватися у дорослі рослини, оскільки між ними також існує конкуренція за ресурси. Крім того, сіянці дерев погано розвиваються під наметом старого деревостану з багатьох причин, в тому числі і через конкуренцію за світло, поживні речовини, вологу тощо (рис. 9.6). Тому загибель частини молодих рослин – це закономірне явище, яке забезпечує стійкість виду на даній території.

Розвиток сіянців ялини у березовому лісі у бореальній зоні

Рис. 9.6. Розвиток сіянців ялини у березовому лісі у бореальній зоні

• 1 - при відсутності конкуренції з коренями дерев;

• 2 - в умовах конкуренції.

Крім конкуренції за території та, відповідно, ресурси, міжвидова боротьба за існування в рослинних угрупованнях може набувати і інших форм. В тропічних лісах зростають рослини-удавлювачі. Їх розвиток розпочинається як епіфітний. В подальшому утворюються два види коренів. Одні опускаються до ґрунту вертикально і постачають рослині воду та мінеральні речовини, другі – утворюють навколо дерева-хазяїна щільну сітку. В результаті удавлення та затінення дерево-хазяїн гине, а удавлювач зостається стояти “на власних ногах”.

Шкідливим для рослин є випадок, коли крона одних дерев ошмаговується пагонами сусідніх. Відомо, що при близькому зростанні ялини та сосни з березою повислою відбувається пошкодження шпильок (особливо молодих), бруньок і кори молодих пагонів хвойних порід тонкими пагонами листяного дерева під час поривів вітру. Також дерева можуть спричиняти шкоду своїм сусідам шляхом механічного тиску на коріння, розриву тканин коренів. Наслідком механічного пошкодженні коренів є наступне зараження їх патогенними грибами.

Конкурують не лише окремі рослини в певному фітоценозі. Відбувається також боротьба за територію між цілими угрупованнями. Вона залежить від багатьох факторів, особливо від кліматичних умов. Так, середземноморська зона жорстколистяної рослинності (склерофітів) поступово переходить у північному напрямку у зону вічнозелених листяних лісів. Це пов'язано з тим, що у північному напрямі зменшується посуха та збільшується суворість зим. Але й у типовій середземноморській кліматичній області з літніми посухами рослинні угруповання з вічнозелених видів витісняють жорстко-листяну флору там, де більш зволожені місцезростання. Це спостерігається вздовж річок, водойм і струмків, на невеликих долинах у місцях виходу грунтових вод на поверхню, у горах на тих висотах, де збільшується кількість опадів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ
  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА