БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

Фітоекологія з основами лісівництва

• фітонциди – речовини, які виділяються вищими рослинами і згубно діють на мікроорганізми (окремо виділяють бактерициди – ті, що діють на бактерії);

• коліни – речовини, які виділяються вищими рослинами для пригнічення розвитку інших вищих рослин.

Екзометаболіти мають різноманітні хімічну природу, а їх єдина класифікація відсутня (табл. 9.1). Першу спробу узагальнення зробив у 1957 р. Г. Грюммер (рис. 9.2). Він розробив своєрідну класифікацію, яка є досить інформаційною, простою, але, на думку багатьох дослідників, дещо спрощеною.

Таблиця 9.1

Деякі класи алелопатичних речовин, що виділяються вищими рослинами

Класи речовинПриклади
Органічні кислотиОцтова, масляна, пропіонова кислоти
Прості лактониПарасорбова кислота, протоанемонін
Насичені вуглеводніМетан, етан, пропан, бутан
Ненасичені вуглеводніЕтилен, пропілен, ізобутилен, бутилен
АльдегідиВалеріановий, оцтовий, пропіоновий
ХінониЮглон, плюмбагін
Прості феноли, фенольні кислотиПохідні бензойної і цинамової кислот
КумариниКумарин, ескулін, псорален, скополетин
ФлавоноїдиФлоризин, кварцетин
ТерпеноїдиМонотерпени: лимонен, пінен
АлкалоїдиКофеїн, нікотин
ЦіаногідриниДурин
ГлікозидиГлікозиди гірчичних масел
ПуриниТеофілін, параксантин, теобромін
ІншіЖирні кислоти, полі ацетилени, таніни

Класифікація алелопат ичііих речовин

Рис. 9.2. Класифікація алелопат ичііих речовин

(за Г. Грюммером, 1957)

Більш детальну і досконалу схему алелопатичної взаємодії рослин запропонував український вчений А. М. Гродзинський (рис. 9.3). У відповідності з нею, речовини, які виділяє рослина-донор, можуть надходити до рослини-акцептора у газоподібному або рідкому вигляді. Алелопатичні речовини можуть бути прижиттєвими та посмертними (такими, що утворюються в результаті відмирання організмів або їх окремих частин). Прижиттєві виділення, в свою чергу, поділяються на активні, що обумовлені нормальною життєдіяльністю рослини, та пасивні, що створюються внаслідок вимивання речовин з надземної частини рослини опадами. Леткі речовини, що виділяються рослинами, А. М. Гродзинський поділяє на:

• фітогенні – виділяються активно або частково пасивно непошкодженими рослинами;

• фітонциди – виділяються з пошкоджених тканин, при порушенні цілісності окремих утворень;

• міазміни – виділяються з відмерлих рослин, або тих, що гниють.

До водорозчинних алелопатичних речовин рослин відносяться:

• ексудати або активні;

• дифузати або пасивні;

• сапроліни або посмертні.

Російський вчений М. В. Колісниченко (1976 р.) запропонував свою схему джерел утворення і шляхів впливу фітонцидів рослин- донорів на рослини-акцептори (рис. 9.4). Під фітонцидами дослідник розуміє всі біологічно активні речовини, які виділяються рослинами.

Інформація щодо складу летких речовин, що виділяються різними видами рослин, досить обмежена. Серед простих газоподібних екзометаболітів велику роль відіграє етилен. Це рослинний гормон, який викликає затримку росту, передчасне скидання листя тощо. Він виробляється, наприклад, яблунею. Серед інших летких колінів в умовах аридного клімату особливе значення мають ефірні олії. Вони не лише запобігають перегріву рослин, але й пригнічують інші види рослин, що зростають поряд. Тверді та рідкі екзометаболіти – це мінеральні і складні органічні сполуки, які розчиняються в опадах і впливають на інші рослини, що зростають в нижніх ярусах фітоценозу. Класичним прикладом є юглон, за допомогою якого горіх чорний (Juglans nigra) пригнічує ріст трав'янистих рослин (томату, картоплі, люцерни та інші). Поширена в наших лісах конвалія звичайна (Convallaria majalis) виділяє небілкову амінокислоту (аналог проліну), яка токсична для квасолі. Є дані про те, що речовини, які виділяє полин гіркий (Artemisia absinthium) затримують ріст багатьох рослин. Це одна з переваг, яка дозволяє цьому бур'яну займати нові території. В кореневих виділеннях деяких рослин міститься бензойна, кумаринова, галова, хінна кислоти. Всі вони токсичні. їх присутність у грунті робить неможливим зростання багатьох видів. Подібні властивості мають також деякі глікозиди. Опад тополі, верби, ясена, листки яких мають високу концентрацію глікозидів, витісняє види, для яких дані речовини шкідливі. Отруйними можуть також бути речовини, що утворюються в грунті в результаті розпаду рослинних білків. Так, амінокислота валін, навіть в незначних концентраціях, пригнічує ріст коренів інших рослин, наприклад, люцерни. Французькі геоботаніки Л. Гюйо і М. Массено виявили токсичний вплив на різні рослини витяжки з коренів нечуйвітру волохатенького (Hieracium pilosellа).

Схема алелопатичної взаємодії рослин

Рис. 9.3. Схема алелопатичної взаємодії рослин

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ
  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА