Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

Фітоекологія з основами лісівництва

В Україні існує велика кількість боліт та заболочених земель (особливо на Поліссі) де утворюються специфічні фітоценози і зростають різноманітні гігрофітні рослини.

Болото – це ділянка земної поверхні, що характеризується надмірним зволоженням, накопиченням нерозкладеної органічної речовини і наявністю вологолюбної рослинності.

Болота утворюються при заростанні водойм, заболочуванні лісів і лісових згарищ, лук тощо. За рельєфними умовами виникнення та водно-мінеральним живленням болота поділяються на:

• низинні (евтрофні);

• перехідні (мезотроні);

• верхові (оліготрофні).

Низинні (евтрофні) болота характеризуються найбільш багатими грунтами. Рослинний покрив тут багатий та різноманітний і складається з берези пухнастої, вільхи клейкої (чорної), кущових верб, очерету, куги, хвощів, осок, бобівника, вовчого тіла, зелених гіпнових мохів тощо. Верхові (оліготрофні) болота найбідніші на мінеральні елементи живлення, розвиваються переважно в межах лісової зони. З гігрофітів тут поширені сосна звичайна, береза пухнаста, деякі види осок, пухівка піхвова, журавлина, сфагнові мохи. Останні є основою верхових боліт. Сфагнові мохи здатні всмоктувати воду. Приблизно половина клітин сфагнуму пусті. Саме вони наповнюються водою, збільшуючи масу рослини в 20 – 50 разів. Стебло цього моху росте вверх, сягаючи довжини понад 150 см. Безперервний ріст та висока вологоємкість сфагнуму є важливим екологічним фактором. Він змушує квіткові рослини верхових боліт пристосуватися до наростання болота у висоту. Тут здатні рости тільки ті рослини, кореневища яких можуть також наростати у висоту, або ті, які можуть утворювати додаткові корені на своїх пагонах (рис. 5.5). Але фітоценози, утворені на верхових болотах, характеризуються малою біомасою і невеликим рослинним різноманіттям. Рослини, в тому числі і деревні, низькорослі, а густина насаджень нижча середньої. Перехідні (мезотрофні) болота характеризуються помірним мінеральним живленням і займають проміжне становище між низинними і верховими. Для рослинного покриву характерні береза пухнаста, сосна, деякі осоки, багно, журавлина, пухівка піхвова та сфагнові мохи.

Особливості будови рослин верхових боліт

Рис. 5.5. Особливості будови рослин верхових боліт

(за Берету, 1927)

а – росичка круглолиста зі сфагнового покриву, рівень розташування її розетки щорічно підвищується на 3 см

б – ялина у віці 9 років, стовбур якої похований під мохом на глибину 20 см

Розподіл фітоценозів на земній кулі підпорядкований певним закономірностям, які залежать від співвідношень екологічних факторів. Достатньо повне уявлення про забезпеченість рослинності певної території вологою дають різноманітні коефіцієнти, які враховують декілька кліматичних показників, в тому числі й кількість опадів чи вологість. До них відноситься гідротермічний коефіцієнт Г. Т. Селянінова (ГТК), який визначається як відношення суми опадів за вегетаційний період до суми активних температур (понад + 10 °С) за той же час:

де R – сума опадів за період, коди t ° > 10 °С;

Σ(t ° > 10 °С) – сума активних температур понад 10 °С.

Тобто, при розрахунку гідротермічного коефіцієнту Селянінова враховуються дві характеристики екологічних умов – кількість опадів і температура повітря. Скажімо, північна межа степу співпадає із значенням ГТК = 1, для пустелі ГТК = 0,5, для широколистяних лісів ГТК =1,5. Таким чином, для зони надлишкового зволоження ГТК > 1,5, при коливанні ГКТ в межах від 1 до 1,5 створюються достатні умови зволоження; при значеннях ГКТ від 0,7 до 1 відчувається нестача вологи.

Узагальнюючи характеристику вологості як екологічного фактору, потрібно відмітити, що в майже однакових географічних умовах на Землі існують і сухі пустелі, і тропічні ліси (рис. 5.6). Відмінності проявляються у кількості опадів, які випадають на території протягом року: від 0,2 – 200 мм в пустелі до 900 – 2000 мм у тропіках. В першому випадку, рослинний покрив характеризується невеликою кількістю видів і їх низькою продуктивністю, в другому – створюються складні за структурою, численні за видовим різноманіттям і величезні за біомасою фітоценози.

Залежність типів рослинності від кліматичних умов

Рис. 5.6. Залежність типів рослинності від кліматичних умов

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР
  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА