Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

Фітоекологія з основами лісівництва

Рис. 5.2. Схема зміни клімату, рослинності і грунтів вздовж профілю через основні ландшафти Європейської частини Роси з північної о-заходу на південний-схід

(за Г. М. Висоцьким і Г. Ф. Морозовим, 1934)

Примітка: чорним кольором вказано гумусовий горизонт, смужками – ілювіальний горизонт.

Прикладом переважання випаровування вологи над кількістю опадів можуть бути пустелі Середньої Азії, які охоплюють частину Казахстану, південну половину Арало-Каспійської низовини і простягаються до високих гір на сході. На півдні вони заходять в Афганістан. Опади в південній частині середньоазіатських пустель випадають, головним чином взимку, а влітку їх зовсім не буває. Річна сума опадів – не перевищує 250 мм, однак на значних площах вона скорочується до 100 мм і менше. З низькою температурою взимку пов'язана низьке випаровування: 1000 – 1400 (до 2500) мм, завдяки чому у піщаних пустелях, навіть там де грунтові води залягають дуже глибоко, розвивається•, помітна рослинність. У пустелях Середньої Азії певні рослинні формації пов'язані з кількістю опадів і особливостями їх розподілу протягом року, а також з грунтоутворюючими субстратами:

• ефемерова пустеля на лесовидних, суглинистих грунтах;

• рослинні угрупування каменистої гіпсофітної пустелі;

• формації галофітів на глинистих грунтах;

• псамофітова пустеля на піщаних грунтах.

Так, скажімо, ефемерові пустелі займають величезні площі на захід від озера Балхаш (Голодний степ) (табл. 5.2). Протягом березня і квітня у цьому регіоні кожні 4-5 днів йдуть дощі, які добре змочують верхні горизонти ґрунту. В кінці травня ґрунт висихає і прогрівається на глибину 10 см до + 30 °С і вище. Навесні тут швидко розвиваються види рослин, які утворюють підземні багаторічні органи (клубні, цибулини, кореневища). Це осока Гостії (Carex hostii), тонконіг бульбастий (Poa bulbosa L.), герань бульбаста (Geranium tuberosum L.), а також види родів свербига (Bunia), жовтець (Ranunculus), гаплофіл (Haplophyllum), скорцонера або зміячка (Scorzonera), зірочки (Gagea), тюльпан (Тиlіра) тощо. Весняна пустеля нагадує квітучий луг – рослинний покрив повністю змикається, а у рослин відсутні ксероморфні ознаки. В деяких місцях можна помітити гігантську трав'янисту рослину родини зонтичних – ферулу смердючу (Ferula foetida), яка сягає в висоту до 2 м. Квіти на цій рослині з'являються через 6-7 років після проростання насіння. Після плодоношення вона відмирає. Але саме у особливостях кореня ферули проявляється пристосування даного виду до посушливих умов. Рослина формує потужний стрижневий корінь діаметром 17 – 29 см, який проникає на глубину лише 20 см. Далі він розділяється на численні бокові корені, які, в свою чергу, ростуть горизонтально до 2 м у довжину, а потім заглиблюються вертикально на 80 – 100 см. Таким чином, корені однієї рослини пронизують до 4 м3 грунту. Така будова коренів забезпечує рослині можливість отримання води з поверхневих і більш вологих глибоких горизонтів грунту, а потужний стрижневий корінь допомагає переносити безвологі періоди року. Іншим прикладом пристосування до посушливого клімату є тонконіг бульбастий, цибулини якого не втрачають здатності до проростання і через 8 років зберігання у сухому стані. Але з кінця квітня протягом наступних 9 місяців пустеля виглядає повністю вимерлою. Виключення складають два дрібних трав'янистих види афаноплеура волосистолиста (Aphonopleura capillifolia) та двочленних пухирчастий (Diarthron vesiculosum). Квіти у них з'являються тоді, коли сонце випалить все живе і грунт без води стає твердим, як камінь. При цьому, двочленних пухирчастий не висихає до осені (цей екологічний феномен недостатньо вивчений).

Таблиця 5.2

Динаміка вмісту води у грунтах Голодного степу весною (вологість, %)

Глибина, · смДати
19 · квітня24 · квітня3 · травня19 · травня
0-27,323,30,70.5
8-96,318,78,45,3
20-229,28,010,08,2
608,78,79,48,6
904,88,78,37,1
2002,43,74,7

На типовому прикладі середньоазіатських пустель чітко видно, що більша частина фітомаси її рослин сконцентрована у ґрунті. Це властиво навіть досить великим деревам. У ефемерів коренева система слабка і розташована у верхньому шарі ґрунту. Інші види мають як горизонтально поширені корені, так і такі, що проникають глибоко та досягають нижніх горизонтів ґрунту, що містять доступну для рослин вологу навіть влітку. Таким чином, певна забезпеченість водою гарантована для даних видів протягом року. Інтенсивність транспірації пустельних рослин визначається саме об'ємом поглинутої води. При достатній кількості вологи рослини енергійно транспірують, що вже саме по собі є ознакою інтенсивного газообміну і інтенсивного фото́синтезу та продукування органічної речовини. Найбільшу кількість вологи на транспірацію рослини витрачають у липні. Протягом літа, з погіршенням умов водопостачання і зростанням водного дефіциту, швидкість випаровування знижується. Це проявляється в тому, що всі види зменшують транспіруючи площу шляхом скидання частини листків.

За ступенем та характером забезпечення вологою рослини пустель поділяють на чотири групи:

• гідрофіти, які пов'язані з ґрунтовими водами, що залягають відносно високо від поверхні, або навіть виходять на поверхню;

• фреатофіти, які розвиваються у місцезростаннях з більш низьким розташуванням ґрунтових вод;

• трихогідрофіти, коренева система яких не досягає рівня ґрунтових вод, але проникає до капілярного краю;

• омброфіти, які живляться виключно дощовою водою.

Таким чином, у водному режимі рослин дуже важливе значення відіграє вологість ґрунту. Саме з нього рослини отримують найбільшу кількість води.

Кількість вологи у ґрунті, її доступність визначають хід багатьох фізіологічних процесів рослин, ритм їх розвитку, впливають на їх вигляд.

Споживання рослинами води з ґрунту залежить від поглинаючої здатності їх кореневої системи, від стану ґрунтової вологи, від сил, що утримують воду у ґрунті. Вся ґрунтова волога поділяється на доступну і недоступну для рослин:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР
  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА