Розділ 33

— Той сонячний годинник був чимось більшим, аніж просто годинником з календарем. Він також відігравав роль центру римського всесвіту. На його зовнішній кромці були стрілки, що вказували на Африку та Галлію, а також дороговкази до духовних дверей, що вели в інші світи. Як я вже сказав, стародавні люди не мали притаманного нам обмеженого сприйняття дійсності. І Перше царство сприймали просто як віддалену провінцію на краю відомого їм світу. Коли німецькі археологи закінчили свої роботи, більша частина годинника залишалася вкритою багнюкою й уламками. Але це було понад тридцять років тому, а відтоді в Римі трапилося кілька повеней. Пам’ятайте: через усю ту зону протікає підземний рівчак. Я вивчав цю ділянку й переконаний, що наразі для огляду відкрилася набагато більша частина циферблата.

— А чому ви самі не перевірите? — спитала Майя.

— Щоб потрапити туди, треба бути гнучким, атлетичним і... — Ламброзо тицьнув себе в чималеньке черево, — не таким огрядним, як я. А ще там знадобиться балон з киснем та дихальний апарат для перебування під водою. До того ж треба бути сміливим, бо ґрунт у тому районі є вкрай нетривким.

Якийсь час вони сиділи мовчки. Майя знову відсьорбнула вина.

— А що коли я придбаю необхідне устаткування?

— Устаткування — не проблема. Ви є донькою мого друга, і я просто мушу вам допомогти, але ніхто не бував там після останньої повені. Обіцяйте мені, що повернетеся назад за перших ознак небезпеки.

Спершу Майя хотіла була відповісти, що Арлекіни нічого не обіцяють, але згадала, що вона вже порушила це правило з Ґабріелом.

— Я намагатимуся бути обережною, Симоне. Більше я нічого пообіцяти вам не можу.

Ламброзо зібгав серветку й кинув її на стіл.

— Нутром відчуваю: це погана ідея. Погана й небезпечна.

— А моє нутро відчуває голод, — відповіла Майя. — Де там офіціант?