Розділ 20

— Це релігійний трактат. Сповідь. Святий детально описав свою подорож до пекла.

— Перше царство.

— Ми не віримо у вашу систему і, звичайно ж, не віримо, що Ісус був Мандрівником.

— Він — Син Божий, — докинула сестра Джоанна.

Сестра Руф ствердно кивнула.

— Христос був зачатий від Духа Святого, і його народила Діва Марія. Він помер на хресті, його поховали, а потім він воскрес із мертвих. — Вона обвела поглядом решту черниць. — Таким є підґрунтя нашої християнської віри. Але ми не вважаємо, що це суперечить думці, згідно з якою Бог дозволив певним людям бути Мандрівниками, а ці Мандрівники могли стати місіонерами, пророками чи святими.

— Так, по-вашому, Колумба був Мандрівником?

— Відповіді на це запитання я не знаю. Але дух його потрапив до пекла, а потім він повернувся й написав про це. Ваш батько витратив багато часу на переклад цього рукопису. А коли він не перебував у каплиці...

— То гуляв по острову, — додала сестра Фаустина з сильним польським акцентом. — Він підіймався на гору та вдивлявся в море.

— А можна мені сходити в каплицю? — спитав Ґабріел. — Я б хотів побачити той рукопис.

— Там немає електрики, — відповіла сестра Руф. — Доведеться читати при свічці.

— Я просто хочу подивитися, що ж там переклав мій батько.

Чотири черниці перезирнулись і начебто дійшли мовчазної згоди. Сестра Маура підступила до комода.

— У вівтарі достатньо свічок, але вам знадобляться сірники. Зачиніть за собою двері, бо вітер може загасити свічки.

Ґабріел застебнув куртку та вийшов з кухні. Єдиним джерелом світла були зорі та майже повний місяць. Уночі чотири схожі на вулики хатини скидалися на кургани, в яких ховали правителів у бронзовому віці. Намагаючись не перечепитися на нерівній, стежці, Ґабріел пройшов повз спальне приміщення монастиря й хатку під назвою «келія святого», де жила Благословенна Мати. У горішньому вікні цієї споруди мерехтіло слабке голубувате світло, і Ґабріел подумав, що, мабуть, в Арлекіна-ірландки є комп’ютер, підключений до супутникового телефону. Спустившись сходами на нижню терасу, він відімкнув двері до каплиці. Усередині було темно, хоч в око стрель, і Ґабріел запалив три воскові свічки, які загорілися тьмяним жовтим полум’ям.

Вівтар каплиці являв собою квадратний ящик розміром з комод. До його верхньої площини було прикріплено великий дерев’яний хрест, а решта поверхні оздоблено вирізьбленими русалками, морськими чудовиськами й зображенням чоловіка, з рота якого вився плющ. Ставши навколішки перед вівтарем, Ґабріел намацав щілину, що позначала верхню шухляду, але ні клямки, ні ручки на ній не було. Він почав натискати на різьблені язичницькі зображення, та шухляда не відчинилася. Ґабріел уже збирався повернутись до кухні за вказівками, але тут у його голові промайнула здогадка, і він потягнув на себе дерев’яний хрест. Той зсунувся приблизно на дюйм. Клацнула невидима клямка, і шухляда піддалася.

Усередині лежав якийсь великий предмет, загорнутий у чорну тканину, учнівський зошит у картонній палітурці та дві книги. Розгорнувши тканину, Ґабріел побачив рукопис із пергаментними сторінками в обкладинці з телячої шкіри. На першій сторінці був малюнок із зображенням святого Колумби, що стояв на березі річки. Попри старезний вік книги, усі фарби в ній і досі були яскравими. З наступної сторінки починалася сповідь ірландського монаха, написана латиною.

Зазирнувши ще раз у шухляду, Ґабріел оглянув інші книжки. Одна з них виявилася потертим англо-латинським словником, друга — ще більш потертим підручником з латини для студентів-першокурсників. Розкривши зошит, він побачив переклад манускрипту, зроблений його батьком. Ретельний почерк нагадав Ґабріелові про ті списки неодмінних покупок, що їх пришпилював батько на дошці оголошень у кухні. Кожного ранку вони з Майклом переглядали ці списки — чи не вирішили тато з мамою почастувати своїх синочків цукерками або якимись іншими лагоминами.

Піднісши зошит до свічки, Ґабріел почав читати про пригоди святого Колумби в Першому царстві.

Чотири дні потому, як ми відсвяткували вознесіння Святої Діви Марії на небеса, душа моя покинула тіло, і я спустився в це прокляте місце.