Розділ 9

Коли в стіну вдарила ще одна куля, Майя лягла на бетонну підлогу й боком протиснулася під рурою. Вона опинилася прямо під Еліс, і маленька дівчинка витріщилася на жінку-Арлекіна. Вона не виглядала переляканою чи злою, а радше скидалася на звірятко в зоопарку, що з цікавістю розглядає поповнення у своїй клітці. Стрілянина вщухла, і лазерні промені зникли. Запала тиша. Майя лежала під рурою, вхопивши револьвер обома руками й лівою долонею підтримуючи праву. Так було зручніше в будь-який момент зірватися на ноги, витягнути руку й вистрелити.

— Майє? — почувся з темряви тунелю чоловічий голос з американським акцентом. Голос був спокійний, без тіні страху. — Я — Натан Бун, начальник служби безпеки Вічнозеленого фонду.

Майя знала, хто такий Бун — саме цей найманець Табула вбив її батька в Празі. «Цікаво, чому він заговорив, — подумалося Майї. — Мабуть, хоче розізлити мене, щоб я напала першою».

— Я знаю, що ти тут, — знов озвався Бун. — Ти щойно вбила одного з моїх найкращих працівників.

Одним із правил Арлекінів було відповідати ворогові лише тоді, коли це може забезпечити якусь перевагу. Майя хотіла промовчати, але згадала слова Ґабріела: якщо їй вдасться затримати Буна, то Мандрівник матиме більше часу для втечі.

— Чого ти хочеш? — запитала вона.

— Ґабріел загине, якщо ти не даси йому змогу вийти з цієї кімнати. Я обіцяю не чіпати Ґабріела, Віккі та вашого провідника.

«Чи знає він про Еліс?» — подумала Майя. Він і дівчинку вб’є, коли дізнається, що вона вижила після нападу на Нову Гармонію.

— А як щодо Голліса? — спитала вона.

— І ти, і він зробили свій вибір, вирішивши боротися проти Братів. Тепер маєте те, що маєте.

— А чому я повинна тобі вірити? Ти вбив мого батька.

— Він сам так побажав, — роздратовано відповів Бун. — Я надав йому шанс, проте Шип виявився надто впертим і не захотів ним скористатися.

— Треба порадитись. Дай нам кілька хвилин.

— Про це не може бути й мови. Ви не маєте вибору. Жодних переговорів. Якщо ти справжній Арлекін, то мусиш захистити Мандрівника. Нехай решта вийдуть у тунель, або всі, хто є в кімнаті, помруть. На нашому боці — технічна перевага.

«Про що це він? Яка перевага?» — подумала Майя. Еліс Чен не зводила з неї очей. Дівчинка доторкнулася до парової рури, а потім простягла руку вгору, наче намагаючись щось пояснити.

— Що ти хочеш мені сказати? — пошепки спитала її Майя.

— Ну що, готові? — вигукнув Бун.

Тиша.

В один із двох світильників, що висіли на стелі, влучила куля. Ще один спалах стрілянини — і кулі, викрешуючи іскри, скинули світильник з кріплення. Вдарившись об парову руру, він упав на підлогу.

Тепер, коли в кімнаті стало темніше, Майя збагнула, яку перевагу мав на увазі Бун. У нього та найманців були прилади нічного бачення. Якщо й другий світильник буде розтрощено, вона фактично осліпне, а Бун та його люди зможуть бачити свої цілі. Єдиним способом порятунку було заховатися за чимось дуже холодним або дуже гарячим. Еліс про це знала, саме тому вона й занишкнула за гарячою паровою рурою.