Розділ 80

— Не знаю, чи ви мене чуєте, — промовила директорка музею, — але я Амбра Відаль, зі мною Роберт Ленґдон. Ми близькі друзі Едмонда Кірша. Ми були з ним цього вечора, коли він загинув. У нас є інформація, яка б дуже допомогла Едмондові, Вінстону і, я думаю, всім вам.

Почулося клацання.

Ленґдон одразу штовхнув турнікет, той піддався.

Він полегшено зітхнув:

— Я ж казав: хтось є вдома!

Обоє швидко пройшли турнікет і рушили між дерев до темної будівлі. Вони наближались — і дах споруди набував дедалі чіткіших обрисів на тлі неба. Виявилося, що дах увінчує геть несподіваний знак заввишки з п’ять метрів.

Амбра і Ленґдон різко зупинилися.

«Що ж це таке? Не може бути! — подумав Ленґдон, але знак угорі було годі переплутати з будь-чим. — В Едмонда на даху комп’ютерної лабораторії — розп’яття?!»

Кілька кроків — і Ленґдон уже вийшов з-під дерев. І тут його очам відкрилося неочікуване видовище: давня готична церковця з великим вікном-розеткою, двома кам’яними вежами та елегантною брамою з барельєфами католицьких святих і Діви Марії.

Амбра жахнулася.

— Роберте, ми, по-моєму, вломилися на територію церкви. Ми не туди потрапили.

Ленґдон побачив перед церквою знак і розреготався.

— Ні-ні, — зрадів він, — я якраз гадаю, що ми потрапили саме туди, куди слід!

Про це місце кілька років тому писали в новинах, тільки Ленґдон тоді не зрозумів, що воно розташоване в Барселоні. «Високотехнологічна лабораторія в колишній католицькій церкві». Ленґдон мав відзначити, що зухвалому атеїстові таке місце мало би здатися ідеальним для створення безбожного комп’ютера. Дивлячись на церкву, яка перестала бути храмом, професор внутрішньо здригнувся, зрозумівши, що долучається до здійснення того пророцтва, яке Едмонд обрав собі за пароль.

«Релігії усі похмурі згаснуть & наука добра візьме трон».

Ленґдон показав Амбрі табличку.

Там було написано:

Барселонський суперкомп’ютерний центр

Centro Nacional de Supercomputación

Амбра здивовано поглянула на нього: