— Може, розповів, де вона?
— На жаль, це він тримав у таємниці.
В очах Амбри знову з’явилася тривога.
— Однак, — сказав Ленґдон, — Вінстон нам по секрету розповів, де вона!
Амбра не зрозуміла.
— Та ні, не було такого.
— Запевняю, було, — мовив, усміхнувшись, Ленґдон. — Він практично цілому світу про це сказав.
Не встигла Амбра попросити пояснень, як пілот гукнув:
— ¡Ahí está el estadio![81] — і показав великий барселонський стадіон попереду.
«Швидко ж як!» — подумав Ленґдон, поглянув назовні й пройшовся поглядом уздовж лінії від стадіону до близького ґранд-готелю «Принцеса Софія» — хмарочоса на широкій площі біля проспекту Діагональ. Ленґдон сказав пілотові проминути стадіон і зависнути в повітрі над готелем. Кілька секунд — і гвинтокрил уже знявся на кількадесят метрів угору й завис над готелем, де два роки тому обідали Ленґдон з Едмондом.
«Він казав, що лабораторія за два квартали звідси».
З висоти пташиного лету Ленґдон роздивлявся околиці готелю. Вулиці навколо утворювали не такі прямокутні квартали, як біля Сагради Фамілії, а неправильних та округлих форм.
«Це десь тут».
Дедалі більше сумніваючись, Ленґдон дивився на всі боки, шукаючи ту саму форму, яку йому підказувала пам’ять.
«Де ж воно?»
Тільки поглянувши на північ, у бік кільця на площі Пія XII, Ленґдон відчув слабеньку надію.
— Туди! — сказав він пілотові. — Летіть, будь ласка, до того гаю!
Пілот пішов на зниження й пролетів по діагоналі один квартал на північний захід, відтак зависнув над гаєм, на який показував Ленґдон. Ліс, власне, був частиною великої приватної території.
— Роберте! — крикнула вже з досадою Амбра. — Що ти робиш?! Це ж королівський палац Педральбес! Не міг же Едмонд Вінстона там…
— Нам не сюди, а он туди! — Ленґдон показав на сусідній квартал, розташований точно за палацом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 80“ на сторінці 3. Приємного читання.