TextBook Королівська бібліотека на першому поверсі мадридського палацу — то пишно оздоблена анфілада кімнат, де стоять тисячі безцінних книг, зокрема ілюстрований Часослов королеви Ізабелли, особисті Біблії кількох королів і оправлений у залізо кодекс часів Альфонсо XI.
Ґарса вбіг у бібліотеку, не бажаючи надовго залишати принца в лабетах Вальдеспіно. Він усе намагався усвідомити, що означає та нещодавня зустріч Вальдеспіно з Кіршем — і чому єпископ її приховує. «Навіть з огляду на сьогоднішнє вбивство Кірша просто на презентації?»
Ґарса пройшов темними залами до PR-координаторки Моніки Мартін, яка чекала в закутку, освітлена планшетом.
— Розумію, ви зайняті, командоре, — сказала Мартін, — але ситуація дуже термінова. Я пішла до вас нагору, бо в наш центр безпеки надійшов емейл від ConspiracyNet.com — дуже неприємного змісту.
— Від кого?
— ConspiracyNet — це популярний сайт, присвячений теоріям змови. Пишуть вони доволі вульгарно й на дитячому рівні — але читають їх мільйони. Як на мій погляд, вони поширюють усілякі вигадки, однак у середовищі конспірологів цей сайт є дуже шанованим.
Для Ґарси словосполучення «теорія змови» і «дуже шанований» були взаємовиключними.
— Вони весь вечір вишукують деталі, пов’язані з убивством Кірша, — продовжила Мартін. — Не знаю, звідки вони беруть інформацію, але в обговоренні зібрались і блоґери-новинарі, й теоретики змов. Туди зараз весь інтернет ходить дізнаватися нові подробиці справи.
— Ближче до діла, — закликав Ґарса.
— У ConspiracyNet є нова інформація, яка стосується справ палацу, — сказала Мартін, поправляючи окуляри. — Вони оприлюднять її за десять хвилин і хочуть дати нам шанс прокоментувати її заздалегідь.
Ґарса не повірив власним вухам:
— У королівському палаці не дають коментарів для сайту з дешевими сенсаціями!
— Ну хоча б погляньте, командоре. — Мартін простягла йому планшет.
Ґарса схопив його — і побачив другий знімок військового адмірала Луїса Авіли. Фотографія була не відцентрована — немовби зняли випадково, і на ній був Авіла, який у повній парадній формі йшов повз якусь картину. Неначе якийсь відвідувач музею хотів сфотографувати картину, а в кадр випадково зайшов Авіла.
— Як виглядає Авіла, я знаю! — буркнув Ґарса, якому вже не терпілося повернутися до принца й Вальдеспіно. — Навіщо ви мені це показуєте?
— Погляньте на наступне фото.
Ґарса прогорнув. Там був збільшений фрагмент попереднього кадру: у фокусі опинилася права рука, якою на ходу змахнув адмірал. Ґарса одразу помітив знак на долоні Авіли. Зображення, здається, було витатуйоване.
Ґарса довго дивився на це. Цей знак він знав добре — як і багато іспанців, особливо старше покоління.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Джерело» автора Ден Браун на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 37“ на сторінці 1. Приємного читання.