TextBook До Фіделіаса він сказав:
— Ваша думка? Що ви мені порадите?
Фіделіас знизав плечима.
— Цього вечора нас ніс південний вітер, якого не повинно було бути. Тільки Перший Лорд міг викликати його в цей час року. Здогадуюсь, він наказав фурії південного вітру, щоб та допомогла Амарі або якомусь іншому курсорові полетіти на північ — або до столиці, або навіть до самої Долини.
— Це може бути збігом, — зазначив Аквитейн.
— Я не вірю в такі збіги, ваша милість, — сказав Фіделіас. — Перший Лорд далеко не сліпий, і він має таку владу над фуріями, яку навряд чи хтось може точно оцінити. Це він викликав південний вітер. Хтось поспішає на північ. До Долини Кальдерона.
— Це неможливо, — сказав Аквитейн. Він потер свою щелепу однією рукою. — Але Гай завжди був неможливою людиною.
— Ваша милість, — сказав Калікс. — Ви, напевне, не розглядаєте цю маячню серйозно…
Аквитейн підняв руку.
— Так, граф…
— Ваша милість, — прошепотів Калікс. — Цей безродний пес прилюдно назвав мене вбивцею.
Аквитейн якусь мить помовчав. А потім, ніби щось вирішивши, повернувся до всіх спиною і відійшов на кілька кроків, ніби нарешті побачив гобелен, що висів на стіні.
— Ваша милість, — сказав Калікс. — Я вимагаю справедливості у цьому питанні.
— Я схиляюся до того, щоб повірити Фіделіасу, граф. — зітхнув він. — Вирішіть це між собою. Я буду радитися з тим, хто залишиться.
Фіделіас посміхнувся.
— Граф, будь ласка, дозвольте мені додати, що ви мекаєте, як овечка, і що ваш рот піниться ідіотизмом та отрутою, і що ваші кишки від неї такі жовті, як весняний нарцис. — Він вказав пальцем на графа і сказав, дуже м'яко і чітко, — Ви боягуз…
Лице Калікса пішло червоними плямами, очі дико зблиснули, і він раптово перетворився на суцільний рух рук і стегон. Його меч опинився у руці і полетів до горла Фіделіаса.
Яким швидким не був Калікс, Олдрік був швидшим. Його рука теж прийшла у рух, витягуючи блискуче лезо від стегна, незважаючи на присутність жінки на колінах. Сталь з дзоном зіштовхнулася зі сталлю лише у кількох дюймах від обличчя Фіделіаса. Олдрік підскочив на ноги, і Одіана м'яко упала на підлогу. Обличчя мечника було повернуте до Калікса.
Калікс глянув на Олдріка і видав легкий смішок.
— Найманець. Думаєш, що зможеш зрівнятися з алеранським вельможею?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фурії Кальдерона» автора Джим Батчер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 7“ на сторінці 10. Приємного читання.