РОЗДІЛ 46

Амара похитала головою, посміхнувшись, і тактовно відернулася, коли Бернард сів, потягнувшись за штанами та вільною тунікою, і коротко відповіла.

— Все в порядку, пані Ісана. Ви зробили чудову роботу.

— Добре. Тепер ідіть. Хлопцеві потрібно відпочивати.

Бернард посміхнувся і скуйовдив волосся Таві. Тоді підійшов до Амари і простягнув їй руку. Курсор моргнула і подивилася на руку, а потім підвела погляд на його обличчя. Вона посміхнулася, а її щоки почервоніли.

— Та йдіть уже, — сказала Ісана і вдарила Бернарда по плечу. Він усміхнувся, і вони вийшли з кімнати. Таві зауважив, що йшли вони обережно, повільно, і дуже близько один до одного.

Ісана повернулася до Таві і поклала пальці на його скроні, а потім посміхнулася йому.

— Як ти почуваєшся?

— Хочу води, тітонько.

Вона посміхнулася і наповнила чашку.

— Я так хвилювалася, Таві. І так пишаюся тим, що ти зробив. Кожен у долині думає, що ти герой.

Таві кліпав на неї і попивав з чашки.

— А я… ну, ви краще знаєте. Треба щось робити? вивчити якусь промову чи щось таке?

Вона засміялася і поцілувала його чоло.

— Просто відпочивай. Ти хоробрий, Таві, і думаєш про інших більше, ніж про себе, коли настають важкі часи. Тільки завжди пам'ятай, хто ти. — Вона піднялася. — Прийшли кілька відвідувачів, але я не хочу, щоб ти з ними довго розмовляв. Можеш пити воду, а потім спи. Я принесу поїсти пізно ввечері, коли ти будеш здоровіший.

— Так, мем, — сказав Таві. Він дивився, як вона іде до дверей, і коли вона вже була перед дверима, запитав її:

— Тітко Ісано? Ким був Араріс Валеріан?

Ісана зупинилася в дверях, нахмурившись. Вона вдихнула повітря.

— Він… Він був одним з королівських гвардійців. З особистої охорони Принцепса Септімуса. Знаменитий фехтувальник.

— Він помер за Принцепса?

Вона повернула до нього обличчя і сказала, дуже тихо, але твердо: