TextBook Коли вони наблизилися ближче, Ісана побачила лише одного молодого легіонера на варті над воротами. Пильніший погляд показав, що він носив важкий вал пов'язки над чолом і лівим оком, і що пов'язка була ще дуже свіжа, і посякла кров'ю. Темний синець заливав його щоку, хоча, принаймні, він виглядав на день старіше. Коли група возів і коней під'їхала до воріт, молодий солдат нахилився, дивлячись на них.
Ворнер підняв руку, закричавши охоронцеві.
— Привіт, вартовий! Пропусти нас!
Юнак був у замішанні:
— Пане, сюди не можна. Марати атакують гарнізон, пане. Ви не повинні бути тут зараз.
— Я знаю, що марати атакують, — рявкнув Ворнер. — Ми прийшли допомогти, і кожен з нас має щось у руках, те, чим вони можуть допомогти. Давай впускай нас!
Молодий легіонер завагався, але за стіною почався рух, і з'явився чоловік у пом'ятому шоломі центуріона.
— Стедгольдер Ворнер?
— Джиральді, - заговорив Ворнер, полегшено кивнувши. — Ми почули, що у вас тут гості, і подумали, що ви запросите нас допомогти вам розважати їх.
Джиральді злегка придивився до них, а потім кивнув.
— Ворнер, — сказав він. — Ви б краще повернули назад і рвонули до Риви, поки ще можна.
Після його слів всі, хто був на дорозі, затихли.
Ісана встала на передку воза.
— Доброго ранку, центуріон. Ви бачили мого брата?
Джиральді скривився, а потім його очі розширилися.
— Ісана? О, дякувати фуріям. Твій брат тут. Він біля східних воріт. Ісана, граф сильно поранений, а Олівія поїхала у Риву до дочки. Хаггер та хірурги легіону зробили все, що могли, але вони говорять, що без більш кваліфікованої допомоги він не буде жити.
Ісана кивнула, вдаючи спокій. Вона дозволила собі повільно спрямувати своє чуття у бік Джиральді, щоб відчути його емоційний стан. Гнів, втома, але передовсім відчай нависав на ньому, як кірка товстої, холодної землі, і Ісана здригнулася.
— Я так розумію, що марати вже атакували.
— Це був їх авангард, — сказав Джиральді. — Решта орди буде тут десь за годину.
— Тоді нам краще не зупинятися і не витрачати час на розмову. Джиральді, відкрийте ворота.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фурії Кальдерона» автора Джим Батчер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 38“ на сторінці 4. Приємного читання.