РОЗДІЛ 32

Таві нахмурився. Очі Кетай звузилися, і він відступив убік на півтори кроки, одна рука упала на ніж на його поясі.

— У мене немає духів, — сказав Таві. - І в моєму стедгольді говорять, що курчат рахують тоді, коли вони вилупилися.

— У нас їдять яйця, перш ніж з них щось вилупиться, — сказав Кетай і підійшов до своєї мотузки. — Я думав, ти можеш залишитися живим, алеранець, завдяки своїм духам. Але нам треба буде скористатися тільки одним канатом на світанку.

Таві збирався відповісти щось образливе, але відчув на плечі руку Фода. Таві повернувся обличчям до раба.

Кульгавий хмурився, його покрите шрамами обличчя було занепокоєне. Тоді він сказав:

— Будь обережний, Таві. - І з цим він взяв мішок, який був у нього на плечі і перекинув його на плече Таві.

Хлопчик примружився, відчувши всередині щось тверде.

— Фод, слухай. Може, буде краще, якщо я не візьму цього з собою. Так я буду рухатися швидше.

— Марат сильніший за Таві, - сказав Фод. — І швидший.

— Дякую, — сказав Таві. — Мені дуже пригодиться така настанова.

Очі кульгавого засяяли чимось на зразок усмішки, і він потріпав волосся Таві рукою. — Таві спритний. Там у сумці кілька речей. Будь розумний, Таві. Це важливо.

Таві нахилив голову вбік, дивлячись на раба.

— Кульгавий? — запитав він.

Блиск зник з очей людини, і він надів свою безглузду посмішку.

— Долина, — покликав Дрога. — Не можна втрачати часу.

Таві швидко зашепотів

— Якщо я не повернуся, втікай. Передай тітці Ісані, що я люблю її. І дядька теж.

— Таві, - кивнув Фод. — Повертатися.

Хлопчина зітхнув. Якщо якась іскорка усвідомлення і була в очах Кульгавого, вона зникла.

— Іду, — сказав він і пішов до Дроги. Він вліз плечима в лямки, підганяючи ремінці до свого розміру, щоб мішок прилягав до спини.