Розділ «6. Адміністративна реформа в Японії»

- замісне виконання;

- примусове стягнення/конфіскація;

- безпосередній примус;

- виконавський штраф.

Замісне виконання має місце в тому випадку, якщо особа, яка зобов'язана виконати адміністративне рішення, ухиляється від його виконання. При цьому адміністративний орган або сам береться за виконання рішення, або доручає таке виконання третій особі, а кошти, необхідні для цього, стягуються з порушника.

Примусове стягнення/конфіскація (застосовується в тих випадках, коли особа має зобов'язання перед державою) являє собою процес накладення арешту на майно боржника, реалізацію майна через відкриті торги та отримання виручки від його продажу на користь держави.

Безпосередній примус (використовується в тих випадках, коли неможливо застосувати замісне виконання, а також у надзвичайних ситуаціях) являє собою безпосереднє застосування сили щодо особи і майна цивільних осіб, які не виконують адміністративних рішень.

Виконавський штраф являє собою так званий непрямий примус, що застосовується з метою спонукання особи до виконання адміністративних рішень, коли на адресу відповідної особи надсилається повідомлення про накладення штрафу та здійснення примусового стягнення коштів у разі невиконання повідомлення.

Представляється важливим окремо розглянути інший вид примусового виконання адміністративних рішень - невідкладне виконання, яке передбачає безпосереднє застосування сили адміністративним органом і за своєю суттю є невідкладним примусом.

Невідкладний примус, як правило, використовує в своїй роботі поліція: у заходах щодо захисту громадян та їх майна, з метою попередження і припинення злочинів, при огляді на місці події і т. п. Застосування примусу до особи узаконене і при підозрі на наявність психічних та венеричних, інфекційних та епідеміологічних захворювань, у разі примусової депортації іноземців, а також у випадку, якщо владі виявляється опір. Невідкладне примусове виконання застосовується щодо майна (наприклад, у разі пожеж і стихійних лих, при вилученні зброї), при конфіскації алкоголю, наркотиків, неякісного продовольства і т. п.

Також велике значення мають адміністративні обстеження, які часто передують адміністративним рішенням. Адміністративні обстеження можуть бути у вигляді опитувань, інспекцій або, наприклад, збору інформації, а також можуть носити як добровільний, так і обов'язковий характер надання інформації.

Порядок здійснення адміністративної роботи визначається і правилами адміністративних процедур, детально викладеними в розглянутому вище Законі про адміністративні процедури.

Таким чином, можна зробити висновок, що адміністративне управління в Японії характеризуються розвиненим інструментарієм правового забезпечення. Виконавча влада країни не тільки виступає об'єктом правового регулювання, а й сама є активним суб'єктом у питаннях розробки, прийняття правових норм, правового регулювання, а також застосування норм права.