Розділ «3. Публічна служба в Єгипті»

Публічна служба - це діяльність на державних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади, органах місцевого самоврядування. Доцільно зазначити, що різновидом публічної служби є державна служба.

Державна служба

Військова служба

Єгипет - одна з найбільших держав Близького Сходу за територією, чисельністю населення, економічним і військовим потенціалом. За свою історію він неодноразово знаходився під владою іноземних завойовників, яких приваблювало його вигідне географічне положення і природні багатства. Тому Єгипет має досить потужну комплектацію збройних сил. Верховним головнокомандувачем яких, відповідно до конституції є Президент. Він здійснює загальне керівництво ними через міністра оборони і генеральний штаб. Консультативними органами є рада національної оборони і вища військова рада

Рада національної оборони - консультативний орган при Президентові з військових проблем, у тому числі з питань стратегічного планування та координації діяльності уряду в політичній і військово-економічній галузях. До нього входять віце-президент, Прем'єр-міністр, міністри (оборони та воєнної промисловості, закордонних справ, внутрішніх справ, фінансів, у справах президентства), начальник генерального штабу, а також ті особи, які входять до складу ради за вказівкою її голови (ним є глава держави). За необхідності на засідання запрошуються інші міністри і керівники урядових установ.

Вища військова рада - консультативний орган при Президентові, створений для вирішення питань, що стосуються стану і перспектив будівництва збройних сил. До його складу зазвичай входять віце-президент, міністр оборони та воєнної промисловості, начальник генерального штабу, командувачі видами збройних сил, польових армій і військових округів, а також начальники деяких головних управлінь генерального штабу. Голова ради - Президент країни.

Міністр оборони, який призначається декретом Президента, є головнокомандуючим збройними силами і одночасно очолює міністерство військової промисловості (відповідає за організацію виробництва озброєння, боєприпасів і спорядження на військових і цивільних підприємствах). Здійснюючи загальне керівництво збройними силами країни, він визначає принципи їх будівництва, структуру і систему комплектування, організує матеріально-технічне забезпечення, планує і контролює діяльність військово-навчальних і науково-дослідних установ. Міністерство оборони включає такі управління: родів військ, спеціальних військ (інженерних, зв'язку, хімічних, радіотехнічних), мобілізаційне, озброєння і боєприпасів, військово-технічне, моральної орієнтації, офіцерського ктава, військових замовлень, зв'язків з міжнародними організаціями.

Генеральний штаб - орган оперативного керівництва збройними силами країни. Він організовує взаємодію між видами збройних сил і контролює їх оперативну та бойову підготовку. Його начальник є першим заступником міністра оборони і одночасно командувачем сухопутними військами. Генеральний штаб включає чотири головних управління (оперативне, розвідувальне, бойової підготовки та організаційно-адміністративне), три управління (радіоелектронної боротьби, зв'язку, військово-наукове), відділи та різні служби. Діяльність штабів видів збройних сил координується через комітети начальників штабів та комітети начальників оперативних управлінь та адміністративних служб видів Збройних сил.

Організаційно Збройні сили Єгипту складаються з сухопутних військ, військово-повітряних сил, військ протиповітряної оборони і військово-морських сил.

Комплектування Збройних сил Єгипту проводиться на основі Закону "Про військову і національну служби".

Військова служба включає обов'язкову дійсну службу в збройних силах, поліції, в урядових органах і установах, службу в резерві.

Національна служба - включає службу в трудових батальйонах і організаціях, що мають військовий характер (служба безпеки, цивільна оборона і т. ін.).

Відповідно до законодавства на дійсну військову службу піддягають призову особи чоловічої статі у віці від 18 до 30 років, придатні за станом здоров'я. Особи віком понад 30 років призиваються на військову службу тільки в разі оголошення війни, загальної мобілізації чи надзвичайного стану.

Термін дійсної служби три роки, знаходження в резерві - дев'ять років. Для ряду категорій він скорочений до одного-двох років (випускники вузів, особи, які мають свідоцтво про середню освіту). Призов здійснюється 2 рази на рік - у травні і грудні.

Поряд з обов'язковою військовою службою в Єгипті діє система добровільного найму (на три роки з можливим наступним продовженням). Крім того, міністр оборони може оголошувати про набір жінок-добровольців у збройні сили і трудові батальйони.

Призовник або доброволець по закінченню служби при бажанні може продовжити її (граничний вік для рядового складу 50 років, для унтер-офіцерського 55 років).

Термін дійсної військової служби не менше 20 років, після чого офіцер перебуває в резерві до трьох років. Для більш тривалого перебування у резерві він так само, як і кадрові офіцери, повинен здати встановлений іспит для чергового військового звання.