Розділ «Тема 9. Адміністративне право Туреччини»

Туреччина (Турецька Республіка) - держава на заході Азії і частково на півдні Європи. Територія Туреччини складає 779,4 тис. км, з них у Європі - 23,7 тис. км. Столицею Республіки є місто Анкара.

Населення Туреччини станом на 1998 р. складало 62,8 млн чол., в основному турки, а також курди, араби, черкеси.

Офіційною мовою є турецька.

Панівною релігією є іслам сунітського типу.

За формою державного устрою Туреччина є унітарною державою. В адміністративному відношенні поділяється на вілайєти (провінції), яких налічується усього 76. Діюча Конституція Туреччини була прийнята у листопаді 1982 р. в умовах воєнного режиму. У порівнянні з попередньою Конституцією 1961 р. вона значно посилила повноваження Президента. Згідно з Конституцією Турецька Республіка є демократичною, світською і соціально-правовою державою. За формою правління Туреччина є змішаною (президентсько-парламентською) республікою.

1. Поняття адміністративного права Туреччини та його джерела

2. Суб'єкти адміністративного права Туреччини

Президент Туреччини

Рада міністрів Туреччини. Міністерства і відомства

Відповідно до вимог ст. 109 Конституції Туреччини Рада міністрів складається з Прем'єр-міністра і міністрів. Прем'єр-міністр призначається Президентом Туреччини зі складу членів ВНЗТ.

Міністри висуваються прем'єр-міністром і призначаються Президентом зі складу членів ВНЗТ або з осіб, які відповідають певним вимогам, що висуваються до депутатів; у разі необхідності вони можуть бути звільнені Президентом Туреччини за пропозицією прем'єр-міністра.

Повний список членів Ради міністрів подається ВНЗТ. Якщо парламент знаходиться на канікулах, він скликається. Урядова програма Ради міністрів зачитується Прем'єр-міністром або одним з міністрів перед ВНЗТ протягом тижня з моменту формування Ради міністрів, після чого відбувається голосування про довіру уряду.

Прем'єр-міністр як голова Ради міністрів забезпечує взаємодію міністрів і контролює виконання загального курсу уряду. Члени Ради міністрів солідарно відповідальні за виконання цієї політики.

Кожен міністр відповідає перед Прем'єр-міністром і є відповідальним за проходження справ під його юрисдикцією, а також за дії та вчинки своїх підлеглих.

Прем'єр-міністр зобов'язаний гарантувати, що міністри здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції та законів Туреччини і вживають заходів щодо усунення недоліків.

Члени Ради міністрів, що не є депутатами, приймають присягу перед членами ВНЗТ відповідно до ст. 81 Конституції Туреччини. Протягом строку їх повноважень в якості міністрів вони повинні дотримуватися правил і вимог, що висуваються до депутатів (ст. 112 Конституції Туреччини).

Нормативно-правовими актами, які Рада міністрів має право видавати, є інструкції, які регулюють порядок виконання законів або визначають коло питань, що регулюються законом, за умови, що вони не суперечать існуючим законам і розглянуті Державною радою.

Інструкції підписуються Президентом Республіки і промульгуються в той самий спосіб, що і закони (ст. 115 Конституції Туреччини).

Питання формування, утворення і ліквідації, коло функцій, повноважень міністерств регулюються відповідно до закону. Міністр може замінити іншого міністра, якщо які-небудь посади в міністерстві стають вакантними або міністр знаходиться у відпустці чи є відсутнім з поважних причин. Але згідно з вимогами ст. 113 Конституції Туреччини міністр не повинен заміщувати більше однієї міністерської посади.