Розділ «5. Особливості судової системи та адміністративної юстиції Великобританії»

Адміністративне право зарубіжних країн

Для адміністративної юстиції Великобританії є характерним те, що головною інстанцією з розгляду та вирішення адміністративних спорів виступають суди. Британська система адміністративної юстиції виходить з доктрини рівності усіх посадовців перед судом та неприпустимості їх ухилення від юрисдикції тих судів, з якими мають справу інші громадяни. Тому в цій країні оскарження актів органів управління споконвіку належало до компетенції загальних судів. А. Дайсі підкреслював у своїй праці про основи державного права Англії, що усі особи, починаючи від Прем'єр-міністра та закінчуючи пересічним громадянином, підкоряються закону та у разі його порушення несуть відповідальність у загальних судах Англії.

Судова система Великобританії, так само, як і система публічного адміністрування, формувалася під впливом вікових традицій та з урахуванням особливостей британської правової системи. Вищою судовою інстанцією є Палата лордів, від імені якої справи розглядаються судом Палати лордів, що складається з Лорда-кашпера (який очолює Палату лордів), ординарних лордів з апеляцій та перів, що обіймали у минулому судові посади. Палата лордів приймає до розгляду апеляції на постанови нижчестоящих судів.

Окрему специфіку побудови мають судові системи Англії та Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії. Верховний суд Англії і Уельсу включає: Апеляційний суд (з цивільним і кримінальним відділеннями), Високий суд (з декількома спеціалізованими відділеннями та іншими складовими частинами). Суд Корони (суд присяжних для найбільш серйозних злочинів, а також апеляції на вироки нижчестоящих судів). До судів, у яких розглядається основна маса справ, належать суди графств (у яких розглядаються цивільні та адміністративні справи) та магістратські суди (у яких розглядаються без присяжних кримінальні справи). Судова система Шотландії (приєднаної до Сполученого Королівства в 1707 р.) відрізняється від англійської. Вищою інстанцією у кримінальних справах залишається Високий суд юстицінаріїв в Едінбурзі. Вищою судовою інстанцією у цивільних та адміністративних справах є Сесійний суд. Систему нижчих судів утворюють шерифські суди та окружні суди. Вищою судовою інстанцією Північної Ірландії є Верховний суд Північної Ірландії, Високий суд, що включає Апеляційний суд та Суд Корони з функціями, аналогічними функціям вищих судів Великобританії.

Суди загальної юрисдикції можуть розглядати різноманітні адміністративні спори за загальними правилами цивільного судочинства. Будь-яка особа має право звернутися до загального суду зі скаргою на дії або рішення публічної адміністрації. Якщо є підстави вважати, що дії публічної адміністрації необґрунтовані та незаконні, то суд повинен прийняти скаргу до провадження та надати юридичну оцінку вказаним у скарзі фактам. Суди загальної юрисдикції поширюють свої наглядові повноваження щодо адміністративних органів у таких випадках: якщо публічна адміністрація перевищила свої повноваження та компетенцію; якщо публічна адміністрація, не перевищуючи повноважень, здійснює правозастосовчу діяльність з порушенням законів.

Особа, яка вважає, що дії (бездіяльність) публічної адміністрації завдали їй шкоду або порушили її права та інтереси, може звернутися до суду загальної юрисдикції у випадках: 1) передбачених загальним правом (чи приватним, цивільним правом); 2) коли громадянин залежно від спеціальних підстав, встановлених у законі, оскаржує до суду рішення публічної адміністрації; 3) коли громадянин обґрунтовує своє звернення, посилаючись на право Високого суду здійснювати судовий контроль та переглядати рішення публічної адміністрації.

Судовий захист у таких випадках реалізується за допомогою таких засобів:

- судовий наказ, що забороняє вчинення дій, що не входять до компетенції публічної адміністрації за законом;

- присудження відшкодування збитку;

- судовий наказ, що забороняє публічній адміністрації вчиняти дії з перевищенням владних повноважень;

- судовий наказ, що зобов'язує публічну адміністрацію вчинити встановлені законом дії;

- судовий наказ, що зобов'язує публічну адміністрацію доставити до суду затриману ними особу та пояснити причину арешту;

- судовий наказ, що забезпечує витребування справи з провадження нижчестоящого суду для його розгляду у вищестоящому суді.

У Великобританії відсутній законодавчий акт, яким би встановлювалися усі випадки законного втручання судів у діяльність публічної адміністрації. Судам надано право вирішувати на свій розсуд, які дії або рішення можуть ними розглядатись. При такому розгляді, головним завданням в наглядовій діяльності загальних судів за публічною адміністрацією є перевірка наявності доказів в обгрунтуванні адміністрацією своїх дій або рішень. Брак доказів або їх недостатність безперечно призводить до скасування адміністративного рішення.

Також Високий суд, здійснюючи нагляд за роботою адміністративних трибуналів (про які мова піде далі), може надавати їм загальні накази, в яких встановлюються: незаконність прийнятого трибуналом рішення, припис на здійснення законних дій та заборону дій з перевищенням юрисдикції адміністративного трибуналу або з порушенням норм права. Суд, реалізуючи наглядові повноваження щодо адміністративних трибуналів, має право використати інші засоби судового захисту: видавати розпорядження, що забороняють здійснення певних дій; визначати права сторін у разі суперечки між ними, якщо жодна зі сторін не вчинила неправомірних дій. У подальшому рішення адміністративних трибуналів можливо оскаржити до Апеляційного суду, а потім - до Палати лордів.

На межі XIX-XX століть вирішення адміністративних скарг для загальних судів суттєво ускладнилося. Розвиток промисловості, розширення сфери соціальних послуг, зростання адміністративного апарату призвели до зростання управлінських проблем та адміністративних спорів. Такі обсяги роботи визначили на початку XX ст. ускладнення механізму адміністративної юстиції. Поряд із загальними судами у Великобританії виникла ціла низка "квазісудових" органів, що стали виконувати судові функції. Вони, в порівнянні з судами, мають другорядне значення та виконують як судові, так і управлінські функції. Здійснюючи розгляд справи, вони встановлюють суть спірного питання, а потім застосовують до нього правові норми, тобто здійснюють специфічний вид правосуддя.

Такі квазісудові органи стали створюватися на початку XX ст. в окремих галузях державного управління: трибунали у земельних спорах, у справах про національне страхування, з питань ренти, у справах про прибутковий податок, промислові трибунали, трибунали національної служби охорони здоров'я, трибунали по квартирній платі та ін. Слід зазначити, що для квазісудових органів адміністративної юстиції Великобританії характерна наявність різних організаційно-правових форм: трибунали, комітети, комісії, хоча у літературі їх називають збиральним поняттям "адміністративні трибунали".

Правовою основою для функціонування квазісудових органів, що розглядають адміністративні спори, є Закон про трибунали та розслідування 1958 р. (у ред. 1992 р.). Саме цей нормативно правовий акт започаткував розвиток адміністративної юстиції у Великобританії та участі у ній квазісудових органів. Разом з тим не існує жодного нормативного акта, який регулював би загальний порядок оскарження дій публічної адміністрації. Тому спори між публічною адміністрацією та громадянами розглядають як загальні суди, так і спеціально створені органи адміністративної юстиції - адміністративні трибунали, які також мають свої вищі інстанції (наприклад, Апеляційний трибунал з питань соціального страхування).

Над адміністративними трибуналами стоїть наглядовий орган - Національна рада адміністративних трибуналів, яка є консультативним органом Уряду Великобританії та має право контролю і нагляду за роботою підлеглих трибуналів. До її компетенції входять узагальнення практики діяльності цих органів, підготовка доповідей з питань організації та діяльності трибуналів, вивчення проблемних питань та розробка рекомендацій за адміністративною процедурою, включаючи адміністративні розслідування. Національна рада трибуналів має право давати відповідним міністрам загальні рекомендації щодо процедури призначення членів адміністративних трибуналів та списків кандидатів на посаду.

Традиційно адміністративні трибунали поділяються на дві великі групи: трибунали в галузі управління економікою (податкові, промислові, земельні, свободи підприємництва, транспортні тощо) та трибунали у сфері соціального управління (медичні, пенсійні, соціального забезпечення, із захисту соціальних прав дітей та ін.). Кожен трибунал закріплений за тим міністерством, до сфери діяльності якого належить компетенція трибуналу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Адміністративне право зарубіжних країн» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. Особливості судової системи та адміністративної юстиції Великобританії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Кафедра адміністративного права і процесу

  • Тема 1. Загальна характеристика адміністративного права зарубіжних країн

  • 3. Загальна характеристика адміністративного права зарубіжних країн

  • 4. Джерело адміністративного права

  • 5. Принципи адміністративного права

  • Тема 2. Адміністративне право Франції

  • 2. Публічна адміністрація Франції

  • 3. Адміністративні послуги у Франції

  • 4. Адміністративне судочинство у Франції

  • 5. Відповідальність представників публічної адміністрації Франції

  • Тема 3. Адміністративне право Федеративної Республіки Німеччина

  • 1.2. Особливе адміністративне право ФРН

  • 2. Структура публічної адміністрації ФРН

  • 3. Місцеве самоврядування у ФРН

  • 4. Адміністративне судочинство ФРН

  • Тема 4. Адміністративне право Польщі

  • 2. Система органів державної влади Польщі

  • 3. Правові засади діяльності виконавчої влади Польщі

  • 4. Судова система Польщі

  • Тема 5. Адміністративне право Італії, Іспанії, Португалії

  • 3. Публічна адміністрація Іспанії

  • 4. Публічно адміністрація Португалії

  • Тема 6. Адміністративне право Великобританії

  • 5. Особливості судової системи та адміністративної юстиції Великобританії
  • 6. Публічні послуги у Великобританії та їх стандартизація

  • Тема 7. Адміністративне право Канади

  • Тема 8. Адміністративне право Сполучених Штатів Америки

  • 2. Державна служба США

  • 3. Система місцевого самоврядування США

  • 4. Адміністративне судочинство США

  • Тема 9. Адміністративне право Туреччини

  • 3. Адміністративна юстиція Туреччини

  • 4. Адміністративна відповідальність у Туреччині

  • Тема 10. Адміністративне право Китайської Народної Республіки

  • 2. Система публічних органів КНР

  • 3. Органи суду і прокуратури в КНР

  • 4. Адміністративна відповідальність в КНР

  • Тема 11. Адміністративне право Японії

  • 3. Публічна служба Японії

  • 4. Судова система Японії

  • Тема 12. Адміністративне право Королівства Саудівська Аравія

  • Тема 13. Адміністративне право Єгипту

  • 3. Публічна служба в Єгипті

  • 4. Судова система Єгипту

  • Тема 14. Адміністративні реформи в окремих зарубіжних країнах

  • 5. Адміністративні реформи в Італії

  • 6. Адміністративна реформа в Японії

  • 7. Адміністративні реформи в Китаї

  • Тема 15. Адміністративно-правове регулювання діяльності поліцейських органів у зарубіжних країнах

  • Тема 16. Адміністративно-правовий статус національного центрального бюро Інтерполу

  • Тема 17. Зарубіжне адміністративно-правове забезпечення протидії відмиванню коштів

  • Центральна і Південна Америка, Карибський басейн

  • Близький Схід і Африка

  • Російська Федерація

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи