Розділ «4. Адміністративне судочинство ФРН»

Контроль за адміністрацією в Германії базується на положенні Основного закону. Принцип правової держави встановлює загальний обов'язок адміністрації щодо дотримання права і закону. Дотримання адміністрацією права і закону підлягає різним формам контролю. Спочатку слід згадати саму адміністрацію, оскільки в її ієрархічних структурах здійснюється адміністративний контроль вищестоящих органів над нижчестоящими, а всередині органів окремі підрозділи контролюються їх керівниками. Громадянин може оскаржити дії конкретного державного службовця, подавши визначену формою і строком скаргу, яка розглядається в порядку службового контролю. Крім цього, бундестаг використовує різнобічні механізми парламентського контролю.

Самим сильним інструментом, яким наділений громадянин, є формальні можливості подання позову з метою здійснення контролю щодо будь-кого з представників виконавчої влади, хто зачіпає його інтереси шляхом судового провадження.

Система адміністративних судів

Принципи адміністративного судового процесу

В ході здійснення адміністративного судочинства досягаються такі цілі:

- захист суб'єктивних публічних прав громадян (тобто прав, якими наділений громадянин щодо держави);

- об'єктивний контроль за адміністрацією (який одночасно можна розглядати як результат індивідуальних позовів);

- реалізація вимог правової держави;

- вдосконалення законодавства і його застосування з урахуванням змін у техніці, економіці, соціальній сфері;

- підтримання правової стабільності в Німеччині.

Для адміністративного судочинства характерна дія різних принципів, зокрема процедурних.

В Основному законі зазначається: "якщо особисті права громадянина порушені публічною владою, то особа може звернутися до судового захисту". Цю конституційну норму в Германії називають основним процесуальним правом, або вінцем правової держави. З цього випливають дві вимоги: повноти та ефективності судового захисту.

Згідно з позицією Федерального конституційного суду під публічною владою слід розуміти виконавчу владу, а не судову чи законодавчу.

Щодо ефективності судового захисту, то йдеться про прийнятний строк провадження у справі.

Однією з особливостей адміністративного судового процесу є те, що суд у силу своїх обов'язків досліджує обставини справи.

Допускається розгляд в адміністративних судах всіх публічно-правових спорів, що не належать до конституційно-правової сфери.

Важливим критерієм відмежування адміністративного від цивільного судочинства є відповідь на питання, чи йдеться у даному випадку про публічно-правовий спір. Публічно-правовим вважається спір про правові наслідки застосування публічного права. Як мінімум, один із суб'єктів правової дії повинен бути носієм державної влади.

У справах, що є складними, рішення може бути прийняте одноосібно суддею, передбачається також можливість спрощеного провадження - прийняття рішення у формі судового висновку після заслуховування сторін без проведення усного розслідування.

Види позовів