Ще одна концепція подає іміджевий підхід. О. Ваторопін, Г. Зборовський і О. Шукліна вважають систему соціальних цінностей, що існує в конкретній країні, основою іміджу. Автори виробили класифікацію іміджевих цінностей:
• вітальні (життя, здоров'я, безпека, добробут, стан людини – ситість, спокій, бадьорість тощо);
• соціальні (статус, робота, родина, рівень споживання, соціальна активність, професіоналізм, незалежність, патріотизм, соціальна рівність, колективізм, соціальна відповідальність, правопорядок тощо);
• політичні (свобода слова, права громадянина, законність, порядок, конституція, громадянське суспільство, національний суверенітет, гарантії соціальної справедливості тощо);
• моральні (добро, благо, любов, дружба, честь, вірність тощо);
• релігійні (бог, закон, віра, порятунок, благодать тощо);
• естетичні (краса, гармонія, стиль, традиції/інновації, культурна самобутність/наслідування тощо).
На основі цієї класифікації зазначені дослідники проаналізували ключові символічні компоненти іміджу СРСР, важливі для сприйняття країни за кордоном. "Образ Радянського Союзу в очах представників закордонних країн складався з таких символів, як табори, репресії (політичні цінності країни), класичний балет (естетичні цінності), дефіцит товарів (вітальні цінності), гостинність (моральні цінності), польоти в космос (соціальні цінності) тощо". Автори дійшли висновку, що велике значення для керування іміджем будь-якої держави має система цінностей, що є характерною для певної культурно-історичної епохи й закріпленої у свідомості людей у процесі спілкування.
Д. Гавра, О. Савицька представляють цілісний імідж держави у вигляді кристалічної сітки, у вузлах якої розташовуються атоми – ключові іміджі- концепти. "Атоми у вузлах сітки перебувають у певних місцях за рахунок, насамперед, чинників притягання й відштовхування. Тому концепти, тобто вершини куба, розташовані, зважаючи на те, з якими концептами вони мають найбільшу кількість зв'язків. Звідси з'являються грані, які, фактично, задають загальну сферу: суспільно-політична, виробничо-ресурсна, національно-ментальна, соціокультурна, культурно-історична й національно- ціннісна". Дослідники запропонували схеми внутрішнього й зовнішнього іміджів для країни та регіону. У схемі зовнішнього іміджу держави виокремлюють такі концепти: лідер (глава держави); політичний дискурс (політичний режим, становище засобів масової інформації, законодавча база тощо); політична історія (важливі події світового масштабу, у яких країна брала участь або відомі історичні образи); великі бренди (відомі торговельні марки, імена); географія й ресурси (культурні цінності, природні ресурси, включаючи географічне положення); менталітет (сукупність рис національного характеру); міжнародний авторитет (сучасна діяльність держави на міжнародному рівні); цінності та ідеї (базові, суспільно значущі цінності, що конституюють державу).
У схемі внутрішнього іміджу країни акценти трохи зміщаються, змінюється склад і розташування концептів. З'являються такі концепти, як державні проекти (всі реформи й проекти, що здійснюються державою в економічній і соціальній сферах); владні структури. Імідж інститутів сектору безпеки входить в обидві моделі: у першому випадку він акцентований у концептах політичний дискурс і міжнародний авторитет; у другому – владні структури. Водночас, стабільність і продуктивність граней також визначаються позиціюванням інститутів сектору безпеки в суспільстві та світі.
Для кожного концепту необхідно розробляти свою систему іміджевих характеристик з урахуванням особливостей цільової аудиторії. Крім того, концепти можуть мати різне насичення залежно від блоку.
Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"“ на сторінці 3. Приємного читання.
