• когнітивно погоджений із внутрішніми установками особистості, тобто люди намагаються робити вчинки, формувати власний імідж відповідно до своїх поглядів і переконань;
• проявляється крізь призму мовної поведінки;
• вбудовується в національну культуру;
• впливає на життя людини як змістовно – через ті соціальні ролі й позиції, рівня яких досягає людина, так і в темпокоректуючому плані – полегшуючи або ускладнюючи просування людини до досягнення смислоутворюючих цілей життя.
Комунікативні характеристики іміджу
Комунікативність іміджу забезпечується такими параметрами:
• 1. Інформативність. Цей параметр повідомляє про певну сукупність ознак, властивих самому об'єкту. Причому ці ознаки можуть існувати об'єктивно або ж довільно приписуватися об'єкту творцями іміджу.
• 2. Динамічність. Імідж не є чимось один раз заданим і незмінним. Його атрибути перетворюються, видозмінюються відповідно до змін у самому носії іміджу або в груповій свідомості.
• 3. Активність. Імідж здатний впливати на свідомість, емоції, діяльність і вчинки як окремих людей, так і груп населення. Як наслідок, люди віддають перевагу тим або іншим товарам, фірмам, банкам тощо.
• 4. Гнучкість та еластичність. Імідж може бути легко змінений клієнтом у процесі використання у відповідь на зміну яких-небудь навколишніх подій.
Поняття імідж зіставляється з категоріями думка, репутація, авторитет.
Думка завжди припускає словесну форму вираження. Тлумачні словники визначають думку як "погляд на що-небудь, судження про що- небудь, виражене в словах". Імідж же обов'язково включає невербальні елементи, причому ці елементи можуть переважати в структурі іміджу.
Нерідко імідж розглядається в єдиному контексті з репутацією, зокрема в розробках репутаційного менеджменту. Проте ототожнювати поняття іміджу та репутації не можна.
Імідж – виразна, експресивна сторона образу.
Репутація (від латин, reputatio – обдумування, роздум) – усталена думка про достоїнства або недоліки кого-небудь. Таким чином, репутація, як і думка, припускає вербальну форму вираження або, принаймні, можливість вербалізації, крім того, це поняття містить у ролі істотного й обов'язкового параметра оцінку об'єкта: репутація завжди є або "гарною", або "поганою".
І імідж, і авторитет розглядаються в контексті досліджень соціального впливу. Проте авторитет, інформаційний або нормативний, виступає безпосередньою основою соціального впливу в тому розумінні, що людина, яка володіє авторитетом, може нав'язувати свою волю іншим людям, наявність у неї авторитету слугує безпосередньою причиною виконання дій, що часто суперечать їхнім власним інтересам, цілям, потребам і бажанням. У тлумачних словниках авторитет визначається як "загальновизнане значення, вплив", авторитетність – як "визнана суспільством поінформованість, компетентність кого-небудь у яких-небудь питаннях", авторитетний – "той, що заслуговує безумовної довіри".
Імідж також може бути основою для довіри й фактором, що полегшує вплив, але:
• а) це не єдина функція іміджу;
• б) використання іміджу як засобу соціального впливу можливе не завжди, а за певних умов, яким повинен відповідати імідж.
Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
