У Середньовіччі володіння зброєю, здатність боротися, убивати й самому гинути ставали головними рисами громадського життя, оскільки саме тоді світ жив за принципом "війна всіх проти всіх" {helium omnium contra omnes). З горна випробувань пізньої імперії й романо-германського світу на всьому християнському Заході народилася самобутня "військова культура" (Kriegerkultur) – цивілізація, осередком якої був воїн. З погляду германців, бути при зброї – означає користуватися почестями, вести гідний спосіб життя й у той же час одержувати насолоду. Життя зі зброєю в руках було свідченням особистої волі, умовою, що дає змогу користуватися всією повнотою цивільних прав. Застосування зброї вважалося священним привілеєм вільної людини. Так, наприклад, лангобарди були змушені один раз, через нечисленність своїх рядів, удатися в бою до послуг рабів, для чого звільнили їх, зробивши врочистий обряд.
Блок 6. З історії лангобардів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 5. Деякі догми бусідо“ на сторінці 2. Приємного читання.
