Робота зі ЗМІ розглядається як важлива складова публічної дипломатії.
Таблиця 3. Медіарівень оцінки піблучной дипломатії та військово- цивільного співробітництва у зоні конфлікту
| ПЛАНУВАННЯ ТА ОЦІНКА ДІЙ СПІВРОБІТНИКІВ СИЛОВИХ ВІДОМСТВ У ЗОНІ КОНФЛІКТУ (медіарівень) |
| 1. Місія співробітників силових відомств у сьогоденні та перспективі.; 2. Ситуація: плановані стратегічні та оперативні дії в медіасередовищі й критичні фактори, які можуть вплинути на виконання місії: а) інформаційна середа: загальні характеристики, її вплив на виконання операції; б) аудиторії: що являють собою внутрішні і зовнішні аудиторії? які їх потреби в інформації? звідки вони черпають інформацію: телебачення, радіо, газети або за принципом "із вуст у вуста"? ці медіа – державні або незалежні? має аудиторія телефони, мобільний зв'язок, Інтернет? в) медіаприсутність: як функціонують представники ЗМІ? що більш за все формує медіосередовище – радіо, телебачення або інші канали? яка їх політична спрямованість? підтримують державну владу або виступають проти неї? сприйнятливі журналісти до інформаційної продукції, підготовленої представниками державних органів, наприклад, прес-релізів? чи зацікавлені представники ЗМІ в інтерв'ю в прямому ефірі з представниками та комунікаторами уряду? г) . медіа-можливості: оцінки ЗМІ, можливостей збору інформації і комунікаційних технологій, зокрема, виявлення рівня візуалізації інформації, супутникових комунікаційних можливостей. Аналіз також включає оцінку логістичної підтримки, транспортних засобів та комунікаційної інфраструктури приймаючої країни; д) можливості противника: оцінити противників, інформаційні стратегії, тактики та комунікаційні технології, що використовуються ворожою стороною. Зокрема, визначити рівень візуального збору інформації, методи і засоби поширення інформації, а також цілі комунікації є) медіаконтент: оцінки глобального мультимедійного представлення інформації, плани і нові тенденції; аналіз та ранжування потенційних стратегічних і оперативних питань, з якими стикається команда в новинах ЗМІ. Цей аналіз медіаконтенту дасть оцінку масштабу і характеру медійного покриття; · ж) громадська думка: які думки/переконання місцевого населення; міжнародного співтовариства; національних груп населення?; з) інформаційний канал: оцінка часу трансляції інформації, комунікаційних каналів: виявлення коштів, наявних у вашої команди для отримання, передачі і поширення голосових, текстових даних, графіків і візуальних цифрових зображень. Наявність обладнання на території конфлікту, аудіо- та відеоканалів, приватних пристроїв зв'язку (мобільні телефони, факсимільні апарати, комп'ютери, портативні радіоприймачі і телевізори, фото- і відеокамери), а також характер та обсяг інформації, що проходить через ці канали і) потреби в інформації: оцінка інформаційних потреб виявленої раніше ключової аудиторії; її новинних та інформаційних очікувань; типів інформації, що отримують різні цільові аудиторії; · к) фільтри: які основні впливові фактори? у чому полягає ключовий вплив? які мотиви й уподобання аудиторії та представників ЗМІ?; л) персонал та наявні ресурси: з ким із представників інших силових відомств можлива співпраця? можливо залучати перекладачів? адміністративний персонал?; м) дії керівництва: які вказівки були отримані від вищестоящих керівників? Які офіційні позиції не розроблені на тактичному рівні? У чому полягає офіційна стратегічна позиція?; 3. Аналіз сильних, слабких сторін, можливостей, загроз (SWOT-аналіз) як дружніх, так і ворожих сил: |
сильні сторони: можливості, що дозволяють добре виконувати поставлені завдання;
слабкі сторони: позиції, які гальмують виконання завдань; обмеження, недостатність ресурсів або можливостей;
можливості: тенденції, сили, події, ідеї;
загрози: зовнішні події або сили, вплив які необхідно усунути або пом'якшити.
• 4. Аналіз можливих напрямків дій:
– а) аналіз кожного напряму дій на основі цілей, поставлених вищим керівництвом;
– б) аналіз проблем або недоліків: як мінімум, необхідно оцінити: медіасупровід і підтримку, новини та інформаційне забезпечення, а також ресурси, необхідні для навчання персоналу та здійснення підтримки;
– в) оцінка кожної планованої дії з точки зору її переваг і недоліків; визначення рівня команд, обсягу операції і терміновості.
• 5. Порівняння запропонованих напрямів дій:
– а) скласти список всіх дій на певних стадіях;
– б) визначити методи можливого подолання недоліків або передбачувані модифікації, що є необхідними для кожної ситуації.
• 6. Висновки:
– а) вказати, чи є можливим здійснення запланованої місії;
– б) вказати найбільш бажані курси і необхідні для їх здійснення кошти;
– в) надати список основних недоліків майбутніх дій, на які командир повинен звернути увагу; запропонувати рекомендації щодо усунення цих недоліків або зменшення їх впливу.
За матеріалами: АСО/АСТ- Public Affairs довідник. – 2014 – С. 23-24
Провідною технологією, на якій грунтуються військово-цивільні відносини та публічна дипломатія, вважаються стратегічні комунікації.
Стратегічні комунікації – забезпечення взаємодії та вибудовування довгострокових формальних і неформальних зв'язків між різними структурами, інститутами, людьми:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
