Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

Забезпечення інформаційної безпеки держави

• Сучасний інформаційний світ такий, що людину, яка твердо дотримується певної точки зору, переконати, тим більше швидко, практично неможливо. Інформацію, якій не хочеться вірити, людина назве брехнею або провокацією. Навіть експерти найчастіше оперують фактами, свідками яких вони не були.

Тому спрямовувати енергію потрібно на створення іншої, української моделі світу, віртуального в тому числі. Знімати фільми, телесеріали, писати книги тощо. Наші особливості, які можна експлуатувати, криються в стереотипах, метафорах і цінностях. їх треба знайти і закріпити. Наприклад, вважається, що Японія зберегла свій погляд на світ, "сховавши" його в манга (коміксах) і аніме (мультиках), тобто в повністю розважальному інформаційному ресурсі. Тільки наявність власної моделі світу дозволить фільтрувати чужу інформацію, автоматично відкидаючи недостовірні картинки. До речі, Україна знімає багато серіалів, але не для себе, а для Росії. Це вигідно в матеріальному сенсі, але не в патріотичному. Саме час визначитися, що для нас важливіше.

• Яким мас бути наш масовий герой, щоб згуртувати навколо себе українців?

• Інтелектуальним і благородним. Свого часу США вилікувалися від в 'єтнамського синдрому за допомогою книг і фільмів за книгами Тома Кленсі. Герой його книг уособлював не стільки фізичну, скільки інтелектуальну силу і міць. Саме кіно має запропонувати суспільству українського національного героя. Брати приклад з Росії та знімати серіали тільки з історичним ухилом невірно. Упор все ж варто робити на героїв сьогоднішнього дня або близьких до сучасності. Приміром, знімати фільми про життя Амосова, Глушкова, Лобановського – тобто про людей, які "вклалися" в Україну інтелектом і серцем.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: fak.ty. иа/179166-ukraine-nuzhen-svoj-massovyj-geroj- knig-i-fi/mov-bez-kotorogo-ne-byvaet-ni-odnoj-silnoj-nacii

8. Корпоративна кастовість стає значущою одиницею для організації великих структур. Будь-яка організація – це окрема каста, всередині якої можна виділити безліч дрібніших груп: дирекція та рядові співробітники, штаб-квартира і регіони; міжнародні НДО та їх окремі представництва. "Кастовість – це один з найпотужніших інструментів керівника, що дозволяє підвищити продуктивність, конкурентоспроможність та відданість компанії. Кожен керівник повинен знати, як організувати і зберегти певну касту і як підтримувати почуття приналежності до більш великого об'єднання" (П. Діксон) Створення касти не схоже на створення команди. Команда – це група людей із загальними цілями і функціями. Тому на розміри і ефективність команди за визначенням накладаються жорсткі обмеження. Однак каста – це дещо інше: активні, конкурентні групи, які пишаються собою і які можуть самостійно формуватися і змінюватися, володіють власною культурою, відмітними

особливостями, цінностями і рушійною силою. Команди формуються за кілька днів, касти повинні дозріти. Всі структури сектору безпеки у всіх країнах є окремими кастами. Піар-фахівець повинен враховувати, що взаємодія з кастами необхідна, в іншому випадку будь-яка піар- дія приречена на провал.

В умовах військово-цивільної взаємодії головним завданням може стати збереження життєздатності касти (інституту сектору безпеки, НДО, громадянської спільноти та ін.) і використання її культурного, соціального та ін. потенціалу для досягнення конкретних цілей.

Таблиця 1. Виклики сучасності та ключові питання щодо їх подолання

Виклик · (за. П. Діксоном)Ключові питання щодо подолання викликів
Трайбалізм як порядок деннийЧи розглядалися коли-небудь в рамках військово-цивільної взаємодії питання трайбалізму – національної культури, цільових груп, секторів взаємодії та корпоративної кастовості?
Мовна · ідентифікаціяЯка існує політика військово-цивільних відносин в галузі національних мов? · Чи потребує вона перегляду в світі останніх тенденцій?
Сприйнятливість до культуриЯку підготовку проходить персонал, що займається питаннями військово-цивільних відносин, призначуваний на посаду в іншу країну? · Чи враховує керівництво миротворчих місій культурні особливості країни проведення місії? · Чи достатньо чутливі військово-цивільні відносини до національних та культурних питань? · Як можна використовувати у піар-комунікаціях націоналістичні тенденції?
Нестабільність в ЄвропіЧи можливо використовувати в планованих піар-акціях переваги економічного об 'єднання – з урахуванням міждержавних розбіжностей, протестів, маршів та інших підривних громадських дій?
Етнічні чисткиНаскільки ефективні піар-акції в сфері військово-цивільних відносин, спрямовані проти дискримінації? · Яким чином піар-комунікації можуть протидіяти політиці дискримінації? · Наскільки уразливі військово-цивільні відносини перед звинуваченнями в расизмі?
Формування кастНаскільки сильно почуття "корпоративної гордості" як серед представників сектору безпеки, так і серед представників громадянського суспільства? Чи може воно стати мотивуючихі компонентом під час піар-комунікацій?

• 9. У сучасній сфері військово-цивільних відносин з'явилося нове комунікативне поняття – виклик – нестандартні, конфліктні ситуації, які доводиться вирішувати суспільству, інститутам сектору безпеки, політикам, громадянському суспільству. Так, піар-фахівці, що займаються проблемами військово-цивільних відносин, повинні знати, що успіх взаємодії сучасних як військових, так і цивільних структур визначається тим, наскільки вони готові відповідати таким викликам.

• 10. Спільноти: вирішення проблеми розсічених комунікацій. Поняття спільнота стало ключовим для досліджень і дебатів, що розвиваються навколо сучасного світоустрою. Зазвичай аргумент, що висувається, виглядає приблизно так: сучасний світ забув початковий сенс феномена спільнота, став відчуженим і розколотим, люди перестали виконувати свої зобов'язання щодо інших. "Час модерну пройшов і ми живемо зараз у вільному суспільстві постмодерну. Кожного разу, соціальна єдність – не сказати демократія – знаходиться в кризі, і ми, як суспільство, потребуємо зверненні до поняття спільнота. Одним з можливих варіантів виходу з кризи бачиться Інтернет, нецентралізована, неієрархічна, анархічна мережа, яка могла би дати можливість відновити з'єднання одного з одним, відкрити форум для громадського дискурсу, дозволити кожному брати участь у дебатах про те, що таке суспільство" (Л. Коміто).

Визначаються такі типи спільнот (Л. Коміто):

• моральні спільноти, в яких окремі представники розвивають громадську етичну систему, що визначає взаємодію між членами спільноти. Головний принцип цих спільнот – перевага думки більшості над особистісними інтересами чи цілями. Цей тип спільнот базується на принципі суспільної солідарності;

• нормативні спільноти, в яких діє принцип узгоджених правил відповідної поведінки. Ці спільноти базуються на спільних цінностях і, можливо, загальному досвіді, але неодмінно, на актуальній взаємодії (або навіть на взаємних зобов'язаннях). Ці спільноти носять скоріше когнітивний характер, ніж емоційний або моральний. Л. Коміто вважає, що такі групи створюють культурні комунікативні форми, але не обов'язково спільноти;

• безпосередні спільноти у в яких люди взаємодіють один з одним, але не в обчисленні ролей або стереотипів, а як особистості.

Альтернативою означеним типам є мінливі спільноти, або фуражне суспільство, що базуються на "етноцентрічному і обмежувальному погляді суспільства, що є представленим у моделях індустріального та аграрного суспільств. Фуражне суспільство є кочовим. За допомогою кочових груп можуть бути представлені моделі сезонної міграції, вони не пов'язані з якоюсь окремою землею або макросоціальною структурою. Фуражні спільноти – це тимчасові агрегації особистостей. Членство в співтоваристві добровільне і тимчасове, тому індивідуальні рухи і групи є залежними від екологічних і особистісних факторів" (Л. Коміто). Даний тип спільноти суперечить названим раніше ідеалізованим версіями, воно передбачає опис мережевого досвіду окремих груп, нестабільну участь у дискусійних групах, легку можливість покинути спільноту тощо.

Яскравим прикладом зміни типу спільноти можуть стати військово- цивільні відносини у США, які пройшли всі етапи комунікативної взаємодії. На перших етапах формування ці відносини можна було б віднести до морального типу. При створенні нового національного уряду "батьки- засновники" нації усвідомлювали важливість формування уряду, здатного забезпечити належний захист держави. Ефективна, єдина військова та зовнішня політика вимагала наявності сильної виконавчої влади, яка б здійснювала керівництво збройними силами. У той же час вони розуміли, що за відсутності належного контролю над збройними силами останні можуть бути використані для захоплення влади в державі й створювати загрозу демократії. Тому в новій Конституції зазначено, що збройні сили підлягають контролю з боку цивільної влади задля забезпечення захисту демократії.

У статті 6 І Конституції США сформульовані основи нормативної спільноти. "Жоден сенатор або член Палати представників протягом усього періоду часу, на який він був обраний, не може бути призначений на посаду в будь-яку цивільну державну установу США, яка буде створена, або посадові оклади в якій будуть збільшені в цей період часу; і жодна особа, що обіймає посаду в будь-якому державному закладі США, не може бути членом обох палат протягом усього терміну її перебування на посаді". Даний пункт виключає ідею про те, що члени Конгресу могли також обіймати посади у виконавчих чи судових органах. Він відображає основоположний конституційний принцип поділу влади – кожна гілка уряду має бути окремою, відмежованою від усіх інших гілок влади.

Безпосередні спільноти почали формуватися в США тоді, коли перші президенти стали виступати в ролі воєначальників. Пункт Конституції про здійснення президентом функції головнокомандуючого свідчить, що, на додаток до його інших обов'язків, "Президент є Головнокомандувачем Армії та Військово-морського флоту Сполучених Штатів, а також Міліції декількох штатів, коли та на практиці залучається до служби в інтересах Сполучених Штатів". Даний пункт розглядався в якості основного протягом всієї історії США, оскільки він передбачає організацію цивільного контролю над військовою сферою. Той же самий принцип, що передбачав можливість виконання сенаторами функцій генералів під час війни, дозволив ввести в Конституцію положення, відповідно якому цивільний президент виступав у ролі головнокомандувача. Що тут найважливіше – це те, що президент США сам підлягає обмеженням при виконанні всіх своїх функцій, які накладаються при демократичній формі правління, внаслідок чого знижується ймовірність використання ним військового тиску задля зміцнення виконавчої влади.

У 20 столітті почалося зміщення балансу в бік фуражних спільнот. Ключове питання, яке постало перед збройними силами США, – яким чином вони можуть бути найбільш ефективним чином використані в конкретному місці для досягнення заданої мети? Звичаї, традиції та законність тісно переплелися в американській політиці та суспільстві, сприяючи зміцненню цивільного контролю над збройними силами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"
  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави