Аристотель також відомий як автор "Риторики" – першого наукового трактату про ораторське мистецтво, дуже необхідного, як у державних, комерційних, так і у військових справах.
Мистецтво діалогу пов'язане з ім'ям Сократа. Він виробив комплекс умов демократичного діалогу, центральною ланкою якого є визнання унікальності кожного із партнерів та їхньої принципової рівності.
Давньогрецькі філософи були переконані, що форми й методи керування мають бути відомими як правителям, так і громадянам держави.
Особливого розквіту своєрідні форми зв'язку з громадськістю досягли в античні часи. Так, у древньому Римі зводили спеціальні стіни – "альбумси", їх білили вапном і ділили на рівні частини. Стіну заповнювали оголошення про достоїнства політичних лідерів, бої гладіаторів. Суспільні глашатаї доповнювали інформацію, що була розміщена на стінах.
У Древньому Китаї кілька тисяч років тому були систематизовані стратегії, що застосовуються у політиці й військовому мистецтві. Трактат генерала і стратега Сунь-Цзи "Мистецтво війни" до теперішнього часу вважається основоположним текстом військової філософії та мистецтва спілкування. У сучасній теорії комунікації активно використовуються стратегії, запропоновані Сунь-Цзи, – стратагеми. Цей термін має європейське походження, його виникнення пов'язують із давньогрецьким словом strategema, що служить для позначення військової справи й військових хитрощів. Сьогодні термін стратагема може бути використаний у кількох значеннях. У прикладному варіанті він позначає військову хитрість або виверт у політичній, економічній, злочинній діяльності, приватному житті. Сучасні піар-фахівці стратагеми розглядають не тільки як алгоритми для досягнення поставлених цілей, вони визначають поле, на якому перебуває суб'єкт, моральні й соціальні норми, якими володіє або не володіє особистість. "Китайські стратагеми традиційно визнають єдиний критерій істинності – ефективність дій у боротьбі за владу й ресурси. Для них не існує понять моральності, духовності, моралі як необхідних елементів особистості або діяльності. Існує єдиний критерій – ефективність. Немає ані друзів, ані союзників, усі – вороги. Деякі вороги – явні, деякі – таємні або потенційні" (О. Воєводін). Загальний принцип китайських стратагем – "мета виправдує засоби". Подібна практика була вироблена в умовах нескінченних воєн, коли питання моралі стояли не на першому місці. Проте, ця військова практика послужила підгрунтям для створення комунікативної практики – у класичному китайському варіанті стратагем виявилося 36. Сучасні піар- технологи стверджують, що проблема масштабного використання стратегій лежить не тільки в тім, щоб знати про їх існування але й передбачає можливість планувати відповідні дії. Для реалізації необхідно мати інструмент – централізовану владу на чолі з дієздатним лідером. Так, наявність стратагем не врятувало Китай від навали кочових племен, татаро- монгольського ярма й довгих років напівколоніального існування. Водночас у Росії в 1917 році Микола II мав все необхідне для втримання стабільного становища усередині країни: людські й матеріальні ресурси, кадрову армію, підготовлених офіцерів. Але особистісна неготовність приймати відповідні рішення, психологічна нестійкість призвели до того, що Росія виявилася в глибокій кризі, що закінчилася двома революціями.
Одна з китайських стратагем звучить так: убити чужим ножем. Сутність: знищити або послабити супротивника чужими руками. При цьому сам організатор процесу може позиціонувати себе як миротворця або суддю, який зовсім не має відношення до цієї проблеми. Ця стратагема передбачає можливість використання для вирішення власних завдань третьої сторони, яка не розуміє й не підозрює, що вона є зброєю в чужих руках. Цю стратагему, наприклад, широко використовують спецслужби різних країн для того, щоб спровокувати міжусобні конфлікти між злочинними угрупованнями.
Технології Сунь-Цзи стають дієвим інструментом не лише піар- кампаній сучасності, але й інформаційних війн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка“ на сторінці 2. Приємного читання.
