ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Забезпечення інформаційної безпеки держави

• організовує користування архівними документами міжнародної діяльності України;

• забезпечує розроблення та реалізацію заходів з охорони державної таємниці в системі органів дипломатичної служби при здійсненні зовнішніх зносин;

• координує заходи, здійснювані органами виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин;

• координує взаємодію органів державної влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин та виконання міжнародних зобов'язань України;

• спрямовує, координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій у сфері зовнішніх зносин;

• надає методичну, консультативну та інформаційну допомогу міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади у здійсненні ними міжнародних зв'язків.

МЗС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через представництва МЗС України на території України, закордонні дипломатичні установи України, підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління.

МЗС України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

Міністерство інформаційної політики (МІП) України – виконує покладені на нього завдання у сфері ЗІБ, передбачені Положенням про нього, затвердженим постановою КМ України від 14.01.2015 р. № 2.

МІП України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України. МІП України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із формування стратегії інформаційної політики держави та забезпечення її дотримання у сферах просвітницької діяльності, створення інформаційної продукції, сприяння розвитку засобів масової комунікації, формування і використання національних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю засобів масової комунікації та поширенням суспільно важливої інформації, незалежно від їх форми власності, в тому числі в питаннях, що стосуються національної безпеки.

Основними завданнями МІП України є: забезпечення формування державної політики щодо діяльності засобів масової комунікації, формування стратегії інформаційної політики держави та забезпечення її дотримання, реалізація державної політики у сферах поширення інформації, просвітницької діяльності і використання національних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю засобів масової комунікації незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МІП України відповідно до покладених на нього завдань: 1) розробляє та подає в установленому порядку на розгляд КМ України проекти законів України, актів Уряду України; 2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів КМ України та в установленому порядку вносить їх на його розгляд; 3) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд КМ України, та проектів законів, внесених на розгляд ВР України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи, нормативно-правових актів ВР АР Крим; 4) готує в межах повноважень зауваження і пропозиції до прийнятих ВР України законів; 5) формує Стратегію інформаційної політики держави та забезпечує її дотримання; 6) здійснює нормативно-правове регулювання у сферах поширення інформації, просвітницької діяльності, державного інформаційного патронажу в системі освіти та державних органах влади, засобів масової комунікації, формування і використання національних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку суспільства, а також у сфері державного нагляду (контролю) за діяльністю засобів масової комунікації; 7) забезпечує імплементацію світового досвіду щодо управління інформаційними ресурсами в українське законодавство із неухильним дотриманням прав і свобод людини, а також з врахуванням національних інтересів; 8) вивчає перспективи і пріоритетні напрями розвитку телевізійної галузі, радіо, цифрових медіа (в тому числі в мережі Інтернет), регулює відносини між учасниками інформаційної галузі, контролює та забезпечує ефективне управління державними інформаційними проектами; 9) здійснює в межах повноважень координацію діяльності органів виконавчої влади, у тому числі відповідних робочих органів місцевих державних адміністрацій, та органів місцевого самоврядування у сферах, віднесених до компетенції МІП України; 10) розробляє та затверджує в установленому порядку державні стандарти телевізійного виробництва, державні стандарти соціальної реклами та здійснює нагляд за дотриманням цих стандартів; 11) координує висвітлення й аналізує проходження у державних ЗМІ офіційної інформації державних органів влади та органів місцевого самоврядування; 12) надає у межах своїх повноважень методичну і практичну допомогу прес-службам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 13) здійснює у порядку, визначеному КМ України, державну реєстрацію друкованих засобів масової комунікації та інформаційних агентств; 14) веде Держреєстр засобів масової комунікації; 15) розробляє заходи щодо надання державної підтримки засобам масової комунікації, захисту прав журналістів та споживачів інформаційної продукції; 16) організовує дослідження впливу ЗМІ на масову свідомість суспільства; 17) контролює дотримання засобами масової комунікації (незалежно від їх форми власності) Конституції та законів України, інших нормативних документів; 18) здійснює нормативно- правове регулювання стандартів в сфері інформації, телевізійного виробництва та рекламних стандартів, в тому числі на зовнішніх носіях; 19) розробляє, впроваджує та здійснює координацію заходів по запобіганню нанесення громадянам України шкоди через неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується, застосування маніпулятивних інформаційних технологій, що впливають на свідомість громадян; 20) організовує розробку та впровадження навчальних курсів з інформаційної політики, із розробкою навчально-методичного забезпечення для навчальних закладів усіх ступенів; 21) бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у сфері інформаційної політики, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації; 22) розробляє та затверджує стандарти з професій в сфері медіа та інформації; 23) координує та контролює діяльність управлінь інформаційної політики центральних та місцевих органів виконавчої влади; 24) розробляє, затверджує та впроваджує програму позиціонування України в світі; 25) розробляє, затверджує та впроваджує Стратегію захисту інформаційного простору України від зовнішнього інформаційного впливу; 26) забезпечує дотримання в Україні свободи слова, думки; 27) проводить у межах повноважень спеціальну перевірку осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 28) здійснює нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення функціонування засобів масової комунікації; 29) організовує заходи із популяризації вітчизняної телепродукції, в тому числі фестивалі, виставки тощо; 30) затверджує порядки проведення державної наукової та науково-технічної експертизи державних, міжнародних і регіональних інформаційних проектів, погоджує проекти концепцій державних програм розвитку засобів масової комунікації та державних програм у частині трансферу технологій; 31) готує пропозиції щодо законодавчого стимулювання діяльності зі створення та впровадження новітніх інформаційних технологій; 32) здійснює моніторинг інформації в засобах масової комунікації, формує доповідні Прем'єр-міністру та Президенту

України щодо інформаційних проектів; 33) формує мережу спеціалізованих експертних рад та колегій, відповідальних за інформаційні проекти; 34) призначає в установленому порядку на посади директорів, заступників директорів, головних редакторів державних засобів масової комунікації; 35) організовує навчання державних службовців з питань, що належать до його компетенції; 36) розробляє пропозиції щодо обсягів матеріально- технічного і фінансового забезпечення державних засобів масової комунікації; 37) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю МІП України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які видаються МІП України; 38) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МІП України; 39) виконує в межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління; 40) здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції; 41) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції і законів України, актів КМ України.

МІП України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, створеними Президентом України, а також з органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, професійними спілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, з підприємствами, установами та організаціями.

МІП України очолює Міністр, який призначається на і звільняється з посади ВР України за поданням Прем'єр-міністра України. Міністр має першого заступника та заступника Міністра – керівника апарату, які призначаються на посаду КМ України за поданням Міністра, і звільняються з посади Міністром або ВР України.

Організаційну структуру МІП України утворюють Державна зовнішньо-інформаційна служба України та Державна внутрішньо- інформаційна служба України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МІП України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у МІП України може утворюватися колегія у складі Міністра (голова колегії), першого заступника, заступника Міністра, заступника Міністра – керівника апарату. У разі потреби до складу колегії МІП України можуть включатися керівники структурних підрозділів апарату міністерства, а також у встановленому порядку інші особи за згодою. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу МІП України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у МІП України можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Завдання та функції Міноборони України, МВС України (так само, як і СБ України, СЗР України, ДССЗЗІ України, прокуратури України) розглянемо далі в окремому підрозділі.

Окрім КМ України та підпорядкованих міністерств у ЗІБ України беруть участь й інші центральні органи виконавчої влади – Національна комісія регулювання зв'язку (НКРЗ), Державна інспекція зв'язку (ДІЗ). Окремі функції із захисту національного інформаційного простору виконують також Державний комітет України з телебачення і радіомовлення та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ“ на сторінці 15. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави