• забезпечення високого інформаційно-аналітичного потенціалу країни;
• участь у вдосконаленні державного регулювання розвитку вітчизняної інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;
• створення умов для активного залучення ЗМІ та інших інститутів громадянського суспільства до протидії корупції, зловживанням службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;
• забезпечення неухильного дотримання конституційного прав громадян на
свободу слова, доступ до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність ЗМІ, дискримінації в інформаційній сфері і переслідування журналістів за їх політичні позиції;
– організацію демократичного цивільного контролю за функціонуванням системи органів державного управління в інформаційній сфері держави тощо.
Досвід провідних країн світу свідчить про те, що важливого значення для нормального функціонування інформаційної сфери держави набуває узгоджена діяльність відповідного державно-правового механізму, тобто системи взаємопов'язаних державних органів, організацій, установ, які діють відповідно до поставлених завдань та виконують конкретні функції щодо розроблення та втілення в життя сукупності правових норм та принципів, які повинні врегулювати суспільні відносини в інформаційній сфері, застосовуючи адекватні форми та методи, в зв'язку з чим утворюють один із вагомих елементів загальної системи забезпечення національної безпеки.
Таким чином, ефективність захисту ІБ держави в цілому забезпечується ефективною діяльністю кожної складової її державно-правового механізму, який складається із системи взаємопов'язаних й взаємоузгоджених державно- правових інституцій, завданнями яких є створення умов для успішної реалізації інформаційної політики держави.
Здійснення діяльності із забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері є обов'язковим для усіх інших державних органів і організацій, яке вони здійснюють у межах своєї компетенції самостійно, а також при зверненні основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки.
Відповідно до мети нашого курсу розглянемо систему органів державного управління національною безпекою в інформаційній сфері, визначені в Законі України "Про основи національної безпеки України". Згідно зі ст. 4 Закону в широкому розумінні до складу такого механізму (системи) входять наступні суб'єкти забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері (читай – інформаційної безпеки):
• Президент України;
• Верховна Рада України;
• Кабінет Міністрів України;
• Рада національної безпеки і оборони України;
• міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (у т.ч.
Міністерство інформаційної політики, Міністерство освіти і науки України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та інші);
• суди загальної юрисдикції;
• прокуратура України;
• місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
• СБ України, ДССЗЗІ України, МВС України, СЗР України, ЗС України, а також інші правоохоронні органи та військові формування, утворені відповідно до законів України.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
