Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Така побудова системи визначена федеральними законами, постановами уряду, відомчими наказами та інструкціями, що дозволяє говорити про стабільність у діяльності "силових структур", пошук оптимальних шляхів удосконалення їх структури, механізму правового регулювання діяльності щодо захисту конституційного ладу, забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки німецької держави, цілісності та безпеки Федерації та Федеральних Земель.

На Спеціальну парламентську контрольну комісію (ПКК) – "G-10 Komision", утворену в 1978 р., формально покладаються повноваження парламентського контролю за діяльністю спецслужб. У лютому 1992 р. з метою запобігання можливості використання Федерального відомства з охорони Конституції та його співробітників в якості засобів провокацій і антидержавної діяльності депутатами Бундестагу був прийнятий Закон "Про парламентську комісію", яка обирається Бундестагом і працює під головуванням представників правлячих і опозиційних партій, які щорічно змінюють один одного. Керівники спецслужб зобов'язані регулярно звітувати перед членами ПКК про проведену ними роботу, інформувати членів комісії про всі випадки "особливого значення". Парламентська комісія слідкує за додержанням прав окремих громадян, під час виконання спецслужбами своїх функцій. З 1992 р. співробітники спецслужб отримали право, оминаючи своє керівництво, звертатися з будь-яких важливих питань безпосередньо до парламентської комісії. При цьому їм забезпечується необхідна конфіденційність. "G-10" уповноважена контролювати фінансову діяльність спеціальних органів, перевіряти їх бюджет та економічні проекти спецслужб, включаючи Федеральне відомство з охорони Конституції. Поряд із зазначеним Парламентська контрольна комісія "G-10" у разі виникнення військової загрози дає санкцію БНД на проведення заходів так званого "стратегічного контролю", тобто на масову перлюстрацію поштової кореспонденції і прослухування радіотелефонних ліній зв'язку на території певних регіонів і держав.

Федеральний уповноважений в захисту персональних даних та інформаційної свободи (Der BundesbeauftragtefUrden Datenschutzunddie Informatiomfreiheit, HusarenstraBe,30, D-53117 Bonn. Tel.:+49 (0)228-997799- 0. Presse: +49(0)228-997799-916. Fax: +49 (0)228-997799-550. E-Mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. : Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. : datenschutz.bund.de) к державна посада впроваджена у 1977 р. за ініціативою Федерального уряду і Бундестагу з метою посилення контролю за діяльністю спецслужб у питанні захисту прав громадян ФРН. На цього державного чиновника покладені функціональні обов'язки на вимогу Бундестагу чи Федерального уряду здійснювати контроль за дотриманням основних положень Закону від 27.01.1977 р. "Про охорону інформації про осіб від зловживань при її обробці", готувати для депутатів Бундестагу або членів федерального уряду щорічні звіти та поточні документи з виконання цього Закону в БНД, БФФ і МДД, проводити в необхідних випадках експертизу на встановлення відповідності дій спецслужб законам ФРН і надавати в Бундестаг та уряд пропозиції щодо вдосконалення правового механізму захисту інформації даних на осіб. Уповноважений та його представники мають право запитувати в спецслужбах всі матеріали і справи, пов'язані з обробкою інформації про осіб, введеної в банки даних, в будь- який час мати доступ у всі приміщення, де зберігаються ці дані. У випадках, коли відповідно до закону вищі органи державної влади ФРН визнають, що доступ до документів і справ становить загрозу державній безпеці, спецслужби мають право не пред'являти їх федеральному уповноваженому або його представникам.

Контроль на відомчому рівні за діяльністю спецслужб і поліції здійснюється незалежно від парламентського та урядового контролю. Приміром, Комітет з внутрішніх справ МВС ФРН здійснює контроль і координацію діяльності контррозвідувальних органів (БФФ і ЛФФ), 6-й відділ громадської безпеки федерального МВС контролює діяльність Федеральної прикордонної охорони і поліції.

3. Загальнодержавні та відомчі спеціальні служби і поліцейські органи репрезентують сукупність виконавчих структур у "розвідувальній спільноті ФРН". Суб'єктом розвідувальної діяльності – державою в особі Федерального канцлера, Федеральної ради безпеки, Федеральної ради оборони – безпосередньо на Бундесвер, спецслужби і поліцейські органи покладаються завдання розробки, узгодження і реалізації оборонних, безпекових розвідувальних і контррозвідувальних оперативних та оперативно-розшукових заходів, акцій, таємних операцій, в тому числі й у сфері інформаційно-психологічного протиборства.

Підсумовуючи можна зазначити, що неважко помітити, що до кола обов'язків спецслужб і поліції входять не лише боротьба зі злочинністю, а й заходи соціального обслуговування населення, які мають профілактичний характер і спрямовані на запобігання можливих порушень закону і правопорядку. Загальна характеристика основних напрямків діяльності спецслужб і поліції сучасної Німеччини, аналіз меж їх діяльності вказують на те, що після об'єднання двох державних утворень – ФРН і НДР, двох систем з різним державним устроєм та політичним режимом, органи поліції і спецслужб зазнали певних змін. Втілюючи в життя ідею демократичної правової держави, розбудовуючи спецслужби і поліцію нового типу та визначаючи напрями їх діяльності, Федеральний уряд виходить з наступних чинників: 1) очікуваної суспільством якості та рівня правового закріплення меж і повноважень в діяльності спецслужб і поліції; 2) потреб органів влади як на національному, так і на регіональному рівнях; 3) реальних можливостей спецслужб, поліцейських формувань, галузевих служб і підрозділів, а також 4) їх мобілізаційної відповідності сучасним реаліям.

При цьому не допускалася будь-яка ідеологізація діяльності Збройних сил, спецслужб і поліції, підпорядкування їх інтересам політичних партій і тим більше окремим особистостям. На відміну від держав з авторитарним режимом, де спецслужби і поліція (як це було до 1990 р. в НДР) поряд з іншими структурами системи кримінальної юстиції, пенітенціарною системою, армією і службою державної безпеки боролися з інакомисленням, спецслужби і поліція ФРН своєю діяльністю забезпечує головним чином права і свободи громадян, громадянського суспільства і держави. Влада Федеративної Республіки Німеччина вбачає основне призначення спецслужб і поліції у встановленні контролю над злочинністю, у стримуванні її за допомогою застосування тих засобів, які надані законом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН
  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави