• на фізичному рівні – захист інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури від монополізації, використання з розвідувальною чи іншою метою, що становить загрозу національній безпеці, захист інформації (на матеріальних носіях, в мережах) від несанкціонованого доступу, модифікації, блокування, захист інформації з обмеженим доступом;
• на інформаційному рівні – захист свідомості особи, групи осіб, суспільства, захист інтелектуальної власності.
Система ЗІБ передбачає формування відповідної системи протидії зазначеним вище загрозам. У загальному випадку можна виділити чотири основні складові цієї системи: нормативно-правову, організаційну, технологічну та кадрову.
Нормативно-правова складова повинна забезпечувати формування й удосконалення системи правових норм протидії загрозам ІБ та механізмів їх реалізації. Вона утворюється сукупністю нормативних правових актів, інших нормативних документів, які регулюють відносини у сфері виявлення загроз безпеці індивідуальної, групової та масової свідомості громадян і протидії цим загрозам, що забезпечує реалізацію конституційних прав та свобод, їх законних обмежень, охорону психічного здоров'я громадян, збереження соціального спокою в суспільстві.
Організаційна складова системи ЗІБ має установлювати функціональну структуру громадських організацій і державних органів, що займаються реалізацією правових норм у цій сфері, й відносини між ними, а також між цими організаціями й органами, з одного боку, та громадянами – з іншого. При цьому найважливішою частиною організаційної складової системи мають бути відповідні структури громадянського суспільства.
Організаційна складова є важливою частиною загальної системи ЗІБ, конфігурація якої має бути позначена в Доктрині інформаційної безпеки країни. Система ЗІБ повинна будуватися на основі тісної взаємодії глави держави, органів законодавчої, виконавчої й судової влади, а також громадських організацій, що займаються установленою законом діяльністю в цій сфері.
Технологічна складова цієї системи повинна забезпечувати можливість вільного та безпечного інформаційного обміну між громадянами, членами груп, групових асоціацій і запобігання протиправному інформаційному впливу на них; своєчасне виявлення загроз інформаційній безпеці особи, суспільства та держави, оцінку можливого й завданого збитку цій безпеці та організацію ефективної протидії таким загрозам.
Кадрова складова має забезпечити формування й підтримання кадрового потенціалу суспільства та держави, необхідного для ефективного функціонування системи ЗІБ.
Варто виділити також найважливіші питання інформаційно- психологічної безпеки держави, які потребують нагального вирішення:
По-перше, розроблення основ державної політики в цій сфері, що зумовлено специфічністю об'єкта й предмета забезпечення безпеки. Суспільні стосунки, які виникають при створенні умов для формування й розвитку духовної сфери суспільства та забезпечення безпеки цих процесів, значною мірою повинні регулюватися суспільством самостійно шляхом установлення та підтримання критеріїв моральності, допустимих стереотипів поведінки громадян і механізмів суспільного впливу на порушників установлених правил. Держава за допомогою цивільного права повинна забезпечити запобігання найбільш суспільно небезпечним діянням у цій царині. Помилки в розмежуванні цих груп стосунків призводять як до недостатньої ефективності правового захисту особистості, суспільства і держави, дискредитації влади, так і до відсутності належної уваги до створення суспільних інститутів, необхідних для вирішення проблеми.
По-друге, вдосконалення системи ЗМІ, що здійснює найсуттєвіший вплив на індивідуальну, групову та масову свідомість. З одного боку, відсутні досить ефективні механізми впливу суспільства на ЗМІ в інтересах захисту суспільної моральності, психічного здоров'я громадян, їхнього спокою, а з іншого – органи державної влади повільно проводять роботу з формування відкритих інформаційних ресурсів, що забезпечують громадянам можливість самостійного отримання достовірної та повної інформації про найбільш важливі події суспільного життя, діяльність органів влади щодо протидії наявним загрозам.
По-третє, виникають значні труднощі при оцінюванні втрати психічного здоров'я громадян. Вони пов'язані з відсутністю достатнього технологічного інструментарію для вирішення цього завдання; необхідного методичного апарату визначення та фіксації характеристик психіки конкретної людини, динаміки їх зміни, виявлення причин виникнення негативних тенденцій. Це особливо важливо для проведення судових експертиз за фактами неправомірної дії на психічну сферу людини та створення комплексних методик і засобів підвищення стійкості психіки до негативних інформаційних впливів, у тому числі через канали масової інформації.
Окремим аспектом ІБ держави є створення системи підготовки кадрів для здійснення профілактичних робіт у цій сфері та проведенні експертиз і заходів щодо формування нормативного правового та технологічного забезпечення.
Держава з метою ЗІБ України має вживати таких заходів:
• 1) у зовнішньополітичній сфері:
– вдосконалення інформаційного супроводу державної політики, діяльності українських громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності за кордоном;
– організаційно-технічне, інформаційне й ресурсне сприяння держави вітчизняним засобам масової інформації, що формують у світовому інформаційному просторі позитивний імідж України;
– інтеграція до міжнародних інформаційно-телекомунікаційних систем та організацій на засадах рівноправності, економічної доцільності й збереження інформаційного суверенітету;
– гарантування своєчасного виявлення зовнішніх загроз національному інформаційному суверенітету та їх нейтралізації;
• 2) у сфері державної безпеки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 8. Приємного читання.
