Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Таким чином, навіть надпотужні, навчені і розгорнуті структури ІБ у сучасному інформаційному світі є необхідним, але недостатнім фактором забезпечення інформаційної безпеки держави. В інформаційному світі визначальною стає можливість безпосереднього інформаційно-психологічного впливу на населення країни, особовий склад її збройних сил, силових структур тощо і ніякі зовнішні механізми захисту не зможуть самостійно і достатньо ефективно вирішити це.

Тому є виключно важливим забезпечити безпеку взаємодії людини з інформаційними технологіями (інформаційним середовищем) Вихід – у створенні внутрішніх механізмів захисту, в наданні кожній людині здатності до "інформаційного самозахисту" шляхом отримання певного мінімуму знань про закони розвитку інформаційного суспільства та основи захисту від можливих інформаційних загроз для особистості і суспільства переважній частині населення в системі вищої, а в подальшому й середньої освіти.

В умовах інформаційного домінування провідних держав світу та можливостей щодо безпосереднього зовнішнього впливу на населення країни, сумнівні переваги зі збереження можливостей маніпулювання власним населенням національними елітами є мізерними в порівнянні з цілком реальними втратами від потужного зовнішнього інформаційного впливу на населення, яке не має здатності до інформаційного самозахисту.

На даний час, у відповідності до ст.ст. 8,13 Закону України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" та у зв'язку з переходом на нові стандарти вищої освіти в контексті Болонського процесу, є можливим і необхідним введення до навчальних планів підготовки усіх фахівців із вищою освітою обов'язкових (нормативних) навчальних дисциплін "Основи безпеки інформаційного середовища", "Основи інформаційної культури", "Інформаційна безпека особистості, суспільства і держави" тощо.

На другому етапі – введення відповідних програм навчання у школах та інших середніх закладах освіти.

Базові освітні програми повинні доповнюватись комплексними інформаційними компаніями для населення за різними цільовими аудиторіями за участі і підтримки відповідних державних інституцій, громадських організацій та фірм-виробників ІТ-продукції.

Прикладом започаткування таких заходів є проведення у лютому- березні 2009 року "Місяця безпечного Інтернету" – соціальної інформаційної програми для підлітків, яку організує "Коаліція за безпеку дітей" за ініціативи і підтримки компанії "Майкрософт Україна". До цього компанія "Майкрософт Україна" вже запустила спеціальний ресурс "Онляндія", який містить матеріали для навчання основам безпечної роботи в Інтернеті.

Аналіз досвіду провідних країн свідчить про масштабні проекти залучення населення до заходів інформаційно-психологічної протидії.

Керівництво КНР розгорнуло широку кампанію з підготовки й інформаційного виховання свого населення, адаптуючи його до умов життя в інформаційному світі. Це забезпечує можливість залучення до організованої діяльності у блогосфері мільйонів підготовлених та мотивованих користувачів. У США рух активістів блогосфери у Китаї навіть назвали "50-ти центовою армією".

У США з використанням досвіду молодіжної політики у СРСР з 2009 року розгорнута програма "Кіберпатріот" (CyberPatriot – The National High School Cyber Defense Competition), яка, відповідно п.8 Комплексної національної ініціативи забезпечення кібербезпеки (2008), передбачає проведення навчання – змагання на річному інтервалі максимально широкого кола учнів старших шкіл, ліцеїв, кадетських корпусів (в сезоні 04.2013 – 03.2014 – 3000 команд США і Канади) для актуалізації проблеми кібербезпеки країни та пошуку і відбору талановитої, мотивованої молоді до роботи (служби) у відповідних структурах національної системи кібербезпеки.

Розумінням того, що спеціальні державні структури не в змозі самостійно вирішити питання ІПсП у блогосфері, є й розгортання руху "Кібердружин" у Росії. 27.04.2013 р. пройшов Перший Всеросійський зліт учасників руху "Кібердружина", в якому прийняли участь більше 400 активістів з усієї Росії, які представляли більше 20 тисяч учасників руху, представники правоохоронних органів, адміністрації президента, уряду, громадських організацій, бізнес-структур. Учасники працювали у трьох тематичних сесіях: інформаційні війни; інформаційної безпеки (у т.ч. боротьба з розповсюдженням дитячої порнографії тощо); Росія online. Аналогічні молодіжні програми при урядовій підтримці реалізуються у Ізраїлі та інших країнах.

Визначені шляхи вирішення проблем адаптації населення країни до життя в ІС не забезпечать його повний захист, навіть за умов створення досконалої системи моніторингу, попередження, захисту та інформаційної протидії з найкращими фахівцями, але можуть суттєво, на порядки збільшити витрати інформаційних "партнерів" України, знизити ефективність інформаційного впливу, зумовити зрив планів інформаційної агресії.

Проведення таких заходів потребує значного часу, необхідно сформувати не тільки покоління фахівців у галузі інформаційної безпеки, але й покоління молодих громадян України, які б адекватно сприймали реалії сучасного світу. Тим важливіше активізувати цю роботу.

ВИСНОВКИ

1. Проведений у 13 та І б розділах порівняльний аналіз систем підготовки фахівців ІБ у провідних країнах світу та в Україні визначив дає можливість навести узагальнену оцінку систем підготовки фахівців ІБ в Україні та провідних країн світу за визначеними складовими (табл.2). Усі 4 компоненти системи до певної міри реалізуються тільки у США і КНР.

Таблиця 2. Узагальнена оцінка результатів порівняльного аналізу за визначеними складовими (наявність/відсутність складової +/-)

КраїнаФахова підготовка фахівців ІБСпеціальна підготовка органів держав-ного, корпорат. управлінняСпеціальна підготовка особового складу ЗС та силових міністерствЗагальна підготовка населення країни
США++++++*
КНР++++*
РФ++-?
Україна+?--

* – компенсація відсутньої (посилення наявної) відповідної складової підготовки наявністю ідеологічних, геополітичних (географічних), етноконфесійних та інших факторів, які певним чином сприяють захисту інформаційного простору країни.

2. Проведений аналіз досвіду провідних країн зі створення комплексних систем підготовки фахівців ІБ свідчить про необхідність:

організації узгоджених заходів щодо формування та розвитку усіх визначених складових системи;

першочергового розвитку узгодженої фахової підготовка фахівців ІБ різних відомств та на цій основі спеціальної (курсової) підготовки з питань ІБ органів державного, корпоративного управління, спеціальної підготовки (в межах загальних програм бойової підготовки) особового складу ЗС та силових міністерств;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави