• визначення ефективності роботи спеціальних служб;
• забезпечення спецслужбами власної безпеки;
• з'ясування ролі та місця відкритих джерел інформації в оперативно- службовій діяльності британських спецслужб;
• вивчення процесу отримання і використання розвідінформації державними органами та здійснення заходів щодо зміцнення режиму таємності міністерствами і відомствами;
• вивчення результатів залучення розвідки і контррозвідки до боротьби з організованою злочинністю, розробка пропозицій щодо їх місця і ролі в цій сфері;
• вивчення характеру та ступеня взаємодії спецслужб з іншими спеціальними і правоохоронними органами держави та спільнотою Великобританії, а також союзниками; розробка пропозицій щодо її покращання.
Для вирішення вищевказаних завдань комітет використовує такі форми та методи роботи:
a) вивчення документів, що регламентують діяльність спецслужб, та звітних документів про результати їх роботи; заслуховування в комітеті посадових осіб;
b) виїзди членів комітету до штаб-квартир спецслужб, офіційні та
конфіденційні бесіди з широким колом їх співробітників;
c) зустрічі і бесіди з керівниками іноземних спецслужб, які взаємодіють з британськими колегами;
d) зустрічі та бесіди зі спеціальними уповноваженими Палати лордів, які здійснюють вищий судовий контроль за діяльністю спецслужб.
Розділами 3 та 4 "Закону про розвідувальну службу" передбачається три положення, шо стосуються надання комітету необхідної для його роботи інформації. У відповідності до них керівник національної спецслужби може: надати необхідну інформацію "у відповідності із домовленостями, затвердженими міністром"; відмовити у її наданні на підставі розпорядження міністра, який при цьому повинен керуватися критеріями національної безпеки; повідомити комітет про те, що інформація, яка ним запитується, не може бути розкрита через її секретність та особливу важливість. При цьому, під секретною інформацією особливої важливості маються на увазі відомості, що здатні розкрити джерела та оперативні методи її отримання, містять детальні відомості про них і стосуються конкретних операцій (колишніх, теперішніх, майбутніх), або надані третьою стороною, яка не бажає їх розкриття.
На практиці цей комітет не здобув будь-яких повноважень, що дозволили б глибоко вникати у стан справ в організаціях розвідувального співтовариства Великобританії та заслуховувати керівників спецслужб із питань, що його цікавлять. На першому ж засіданні Прем'єр-міністр висловив побажання, щоб його члени не намагалися у будь-який спосіб контролювати оперативну діяльність спецслужб. Таким чином, комітет фактично перетворився у консультативний орган при Прем'єр-міністрові Великобританії.
Міжпартійну парламентську група з проблем Інтернету (All Party Parliamentary Internet Group – APIG) створено для забезпечення обговорення важливих аспектів існування та розвитку Інтернету між новою медіа- промисловістю і парламентаріями для взаємної вигоди обох сторін. Оскільки проблеми Інтернету істотно впливають на суспільство, група організовує їх розгляд під час парламентських дебатів, на зустрічах, неформальних прийомах, готує відповідні звіти. Група відкрита для всіх парламентаріїв як в Палаті общин так і Палаті лордів.
Уряд
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії“ на сторінці 2. Приємного читання.
