• 3. Завдання, які вирішуються за допомогою інформаційних технологій, та програмні інструменти їх вирішення.
• 4. Поняття баз даних та інструментарію обробки даних групами користувачів.
• 5. Інструментарій комунікаційних технологій.
• 6. Правове регулювання інформаційних технологій.
• 7. Криміналістична характеристика інформаційних злочинів;
• 8. Особливості слідчих дій під час виявлення інформаційних злочинів.
Досвід підготовки фахівців ІБ останнього десятиріччя об'єктивно
визначив внесення до змісту навчання фахівців за певними напрямами (спеціальностями) навчальних курсів, в яких використовуються останні досягнення в суміжних напрямах (спеціальностях).
Так, у Таганрозькому державному радіотехнічному університеті під час підготовки бакалаврів за напрямом "Інформатика та обчислювальна техніка" викладається дисципліна "Інтелектуальні системи інформаційної безпеки".
Томський державний університет спільно з юридичним інститутом в межах спеціальності "Комп'ютерна безпека" відкрив спеціалізацію: "Розкриття і розслідування комп'ютерних злочинів". За навчальним планом цією спеціалізації студенти додатково до базових і спеціальних дисциплін вивчають курси: "Математичні і програмні засоби вторгнення в комп'ютерні мережі і системи виявлення вторгнень"; "Хакерські атаки через Інтернет і методи їх відслідковування"; "Методи зламу банківських систем і криптографічні засоби захисту від них"; "Російське законодавство в галузі інформаційної безпеки"; "Законодавство провідних країн світу в галузі інформаційної безпеки".
Для порівняння програм підготовки фахівців з ІБ у США і РФ можливо використати матеріали спільного дослідження вчених із двох споріднених університетів: Є. Хеннера , завідувача кафедри інформаційних технологій Пермського національного дослідницького університету (ПНДУ) та М. Стелмана, професора факультету інформатики Університету Північної Кароліни (NCSU).
В РФ підготовка фахівців регламентована Федеральними державними освітніми стандартами (ФГОС) і підлягає кожні 5 років державній акредитації. В США загальних державних освітніх стандартів немає, кожний університет акредитує свої освітні стандарти у спеціалізованих агентствах, зокрема для напряму "Комп'ютерні науки" в Раді з акредитації програм у галузі техніки і технологій (ABET), що дозволяю стверджувати про наявність уніфікації таких програм.
Аналіз кваліфікаційних вимог до випускників показує, що практично для усіх компетенцій, отриманих в результаті навчання за програмою Computer Science в NCSU, має місце один чи декілька аналогів зі списку компетенцій відповідної програми у ПНДУ. Загальна структура підготовки в обох університетах має приблизно однаковий процент гуманітарних, математичних, природничо-наукових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Разом з тим кількість аудиторних годин дещо відрізняється – 2000 у NCSU проти 2840 у ПНДУ, що визначається майже повною відсутністю в NCSU практичних і лабораторних занять з професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Основна форма аудиторної роботи в NCSU при вивченні професійно орієнтованих навчальних дисциплін – лекції, а в ПНДУ співвідношення лекційних і практичних (лабораторних) занять приблизно 2:3.
Заслуговує на увагу досвід співробітництва РФ і США в організації курсової підготовки фахівців ІБ. Так, одна з чисельних американських компаній на російському ІТ-ринку – MIS Training Institute, провідний навчальний центр з підготовки фахівців ІБ та російська компанія "Мікроінформ" поєднали свої зусилля для забезпечення російського ІТ-ринку сертифікованими програмами підготовки керівників (програма
"Управління інформаційною безпекою організації") і технічних фахівців ІБ (програма "Захист периметру мережі"). Обидві програми складаються з 4-х курсів, по завершенню яких слухач отримує сертифікат MIS Training Institute. Першими випускниками курсів стали керівники "Сбербанка", "АльфаБанка", "ДельтаБанка", "Газпрома", "Связьтранснефти", "GМ-АвтоВАЗ", "Норильского Никеля", іноземних компаній – K.PMG, Ernst and Young, Xerox, Philip Morris.
Досвід РФ активно переймає й союзна їй Республіка Білорусь. Відповідно "Програми дій Російської Федерації і Республіки Білорусь для реалізації положень союзного Договору" вважається найпершим обов'язком відповідних органів Союзної держави і держав-учасників Союзу реалізація заходів захисту від засобів електронного й інформаційного нападу на інфраструктуру Союзної держави.
Починаючи з 2008 року в РФ послідовно реалізуються узгоджені заходи з ІБ з країнами – членами ОДКБ, що передбачає "Программа совместных действий по формированию системы информационной безопасности государств-членов Организации Договора о коллективной безопасности (5.09.2008) ", зокрема її четвертий розділ: "IV. Кадровое обеспечение формирования системы информационной безопасности:
4.1. Определение согласованных мер по подготовке, переподготовке и повышению квалификации специалистов государств-членов ОДКБ по информационной безопасности.
Оказание содействия в развитии взаимовыгодных деловых контактов между образовательными учреждениями и заинтересованными ведомствами государств-членов ОДКБ в области подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров в сфере информационной безопасности.
4.2. Определение базовых учебных заведений государств-членов ОДКБ в области подготовки специалистов по информационной безопасности".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації“ на сторінці 4. Приємного читання.
