Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

Забезпечення інформаційної безпеки держави

• 3. Завдання, які вирішуються за допомогою інформаційних технологій, та програмні інструменти їх вирішення.

• 4. Поняття баз даних та інструментарію обробки даних групами користувачів.

• 5. Інструментарій комунікаційних технологій.

• 6. Правове регулювання інформаційних технологій.

• 7. Криміналістична характеристика інформаційних злочинів;

• 8. Особливості слідчих дій під час виявлення інформаційних злочинів.

Досвід підготовки фахівців ІБ останнього десятиріччя об'єктивно

визначив внесення до змісту навчання фахівців за певними напрямами (спеціальностями) навчальних курсів, в яких використовуються останні досягнення в суміжних напрямах (спеціальностях).

Так, у Таганрозькому державному радіотехнічному університеті під час підготовки бакалаврів за напрямом "Інформатика та обчислювальна техніка" викладається дисципліна "Інтелектуальні системи інформаційної безпеки".

Томський державний університет спільно з юридичним інститутом в межах спеціальності "Комп'ютерна безпека" відкрив спеціалізацію: "Розкриття і розслідування комп'ютерних злочинів". За навчальним планом цією спеціалізації студенти додатково до базових і спеціальних дисциплін вивчають курси: "Математичні і програмні засоби вторгнення в комп'ютерні мережі і системи виявлення вторгнень"; "Хакерські атаки через Інтернет і методи їх відслідковування"; "Методи зламу банківських систем і криптографічні засоби захисту від них"; "Російське законодавство в галузі інформаційної безпеки"; "Законодавство провідних країн світу в галузі інформаційної безпеки".

Для порівняння програм підготовки фахівців з ІБ у США і РФ можливо використати матеріали спільного дослідження вчених із двох споріднених університетів: Є. Хеннера , завідувача кафедри інформаційних технологій Пермського національного дослідницького університету (ПНДУ) та М. Стелмана, професора факультету інформатики Університету Північної Кароліни (NCSU).

В РФ підготовка фахівців регламентована Федеральними державними освітніми стандартами (ФГОС) і підлягає кожні 5 років державній акредитації. В США загальних державних освітніх стандартів немає, кожний університет акредитує свої освітні стандарти у спеціалізованих агентствах, зокрема для напряму "Комп'ютерні науки" в Раді з акредитації програм у галузі техніки і технологій (ABET), що дозволяю стверджувати про наявність уніфікації таких програм.

Аналіз кваліфікаційних вимог до випускників показує, що практично для усіх компетенцій, отриманих в результаті навчання за програмою Computer Science в NCSU, має місце один чи декілька аналогів зі списку компетенцій відповідної програми у ПНДУ. Загальна структура підготовки в обох університетах має приблизно однаковий процент гуманітарних, математичних, природничо-наукових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Разом з тим кількість аудиторних годин дещо відрізняється – 2000 у NCSU проти 2840 у ПНДУ, що визначається майже повною відсутністю в NCSU практичних і лабораторних занять з професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Основна форма аудиторної роботи в NCSU при вивченні професійно орієнтованих навчальних дисциплін – лекції, а в ПНДУ співвідношення лекційних і практичних (лабораторних) занять приблизно 2:3.

Заслуговує на увагу досвід співробітництва РФ і США в організації курсової підготовки фахівців ІБ. Так, одна з чисельних американських компаній на російському ІТ-ринку – MIS Training Institute, провідний навчальний центр з підготовки фахівців ІБ та російська компанія "Мікроінформ" поєднали свої зусилля для забезпечення російського ІТ-ринку сертифікованими програмами підготовки керівників (програма

"Управління інформаційною безпекою організації") і технічних фахівців ІБ (програма "Захист периметру мережі"). Обидві програми складаються з 4-х курсів, по завершенню яких слухач отримує сертифікат MIS Training Institute. Першими випускниками курсів стали керівники "Сбербанка", "АльфаБанка", "ДельтаБанка", "Газпрома", "Связьтранснефти", "GМ-АвтоВАЗ", "Норильского Никеля", іноземних компаній – K.PMG, Ernst and Young, Xerox, Philip Morris.

Досвід РФ активно переймає й союзна їй Республіка Білорусь. Відповідно "Програми дій Російської Федерації і Республіки Білорусь для реалізації положень союзного Договору" вважається найпершим обов'язком відповідних органів Союзної держави і держав-учасників Союзу реалізація заходів захисту від засобів електронного й інформаційного нападу на інфраструктуру Союзної держави.

Починаючи з 2008 року в РФ послідовно реалізуються узгоджені заходи з ІБ з країнами – членами ОДКБ, що передбачає "Программа совместных действий по формированию системы информационной безопасности государств-членов Организации Договора о коллективной безопасности (5.09.2008) ", зокрема її четвертий розділ: "IV. Кадровое обеспечение формирования системы информационной безопасности:

4.1. Определение согласованных мер по подготовке, переподготовке и повышению квалификации специалистов государств-членов ОДКБ по информационной безопасности.

Оказание содействия в развитии взаимовыгодных деловых контактов между образовательными учреждениями и заинтересованными ведомствами государств-членов ОДКБ в области подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров в сфере информационной безопасности.

4.2. Определение базовых учебных заведений государств-членов ОДКБ в области подготовки специалистов по информационной безопасности".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації
  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави