ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Вартість національного КЛ країн світу на базі витратного методу оцінили спеціалісти Світового банку (табл. 2).

Необхідно зауважити, що провідні країни СНД, які успадкували свої освітні системи від СРСР, мали непогані стартові можливості щодо КЛ. В першу чергу це відноситься до Росії, хоча на частку КЛ від її національного багатства суттєво впливає значна вартість природних ресурсів, та України.

Таблиця 2. Оцінка вартості національного капіталу людини провідних країн світу (на кінець XX сторіччя)

КраїнаВартість капіталу людини (трлн. дол.)Частка національного багатства (%)Частка від КЛ США · (світового КЛ) (%)
США9577100 (26)
Росія305032 (8)
Китай257726 (7)
Бразилія9749(2)
Індія7587(2)
"Велика сімка", країни ЄС21578226 (59)
Весь світ36566384 (100)

Аналіз нормативного забезпечення механізмів розвитку ІС на міжнародному рівні та визначених пріоритетів із цих питань свідчить про те, що в складних процесах розвитку ІС переважна увага приділяється питанням прискореного розвитку інформаційних технологій і, в першу чергу, їх технічних аспектів. Зокрема, саме такі пріоритети визначені у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод в кіберепоху, документах всесвітніх самітів з розвитку ІС в Женеві (2003) та Тунісі (2005).

Фактично може бути виправданою гіпотеза про можливі штучні чинники прискореного розвитку ІС в умовах монополізації його науково-технічних засад окремими країнами, прискорене перетворення населення планети у користувачів глобальної інформаційної інфраструктури. При цьому проблеми адаптації, формування механізмів міжнародного та національного контролю за діяльністю цієї інфраструктури досі залишаються на дискусійному рівні, що не сприяє забезпеченню ІБ більшості держав.

Ще в 1970 році Елвін Тофлер дійшов висновку про те, що прискорення соціальних та технологічних змін створює все більше труднощів для адаптації зовнішнього та внутрішнього середовища людини: "Для того, щоб вижити, щоб попередити те, що ми визначили шоком майбутнього, індивід повинен бути безкінечно більш здатним до адаптації і знаючим, ніж коли- небудь раніше" (Е. Тофлер, "Шок майбутнього").

В 1990 році в першій за 25-річну "відкриту" діяльність Римського клубу доповіді "Перша глобальна революція" у главі "Інформаційне суспільство" дається аналіз технологічних аспектів його розвитку. В той же час, стосовно проблем адаптації делікатно відмічається: "Поки ще важко передбачити, які будуть соціально-психологічні наслідки інформаційного суспільства".

В цьому контексті більш прийнятною є позиція ЮНЕСКО: "Від інформаційного суспільства до суспільства знань – стратегія випереджального розвитку". Ця позиція передбачає взаємодоповнюючі концепції "суспільства знань" та "інформаційного суспільства", причому ІС є функціональним блоком "суспільства знань", а не самоціллю.

В умовах швидкої зміни стереотипів соціальної поведінки і перетворення комунікацій в головний елемент соціальних зв'язків, саме рівень освіти стає актуальним особистісно значимим засобом адаптації до потенційно невизначеного майбутнього. Серед вчених немає єдиної точки зору на функціональне значення освіти в ІС. Так, Ф.Фукуяма зазначає, що відмінності в рівні освіти майже автоматично визначають і соціальний статус людини, його соціальні перспективи. "Соціальна нерівність виникає в наслідок нерівного доступу до освіти; неосвіченість, – завершує вчений, – вічний супутник громадян другого сорту". В свою чергу, Б.Гейтс визначає основним пріоритетом практичну направленість освіти.

Таким чином, бурхливий розвиток інформаційних технологій визначив відповідні проблеми розвитку ІС, які можуть впливати на стан інформаційної безпеки (ІБ) особистості, суспільства і держави:

невідповідність випереджальних темпів розвитку організаційних і науково-технічних засад ІС та можливостей міжнародної спільноти, населення країни адекватного сприйняття стрімких змін умов життя, адаптації до них без втрати своїх основних рис та національної ідентичності;

невідповідність темпів розвитку інфраструктури ІС і формування інформаційної культури та громадської відповідальності особистості, стану її захищеності від можливого інформаційно-психологічного впливу (ІПсВ), досягнення прийнятного співвідношення конфіденційності особистості та свободи інформації;

певна монополізація процесів розвитку ІС провідними країнами та транснаціональними монополіями за умов перенесення геополітичного та військового протиборства у кіберпростір (поширення злочинності у кіберпросторі), в якому готуються, приймаються і реалізуються як військові, політичні і економічні рішення, так і взагалі всі програми розвитку окремих країн і цивілізації в цілому;

"інформаційна асиметрія" між країнами та певними соціальними групами в межах однієї держави, включення менш розвинених країн у чужий інформаційний простір, можлива інформаційно-технічна і інформаційно- культурна агресія із заміщенням національного культурного простору;

нормативно-правове та кадрове забезпечення стрімкого розвитку ІС в Україні та світі, гармонізація нормативно-правового забезпечення на міжнародному та національному рівнях;

створення ефективних механізмів державного і суспільного системного контролю за впровадженням IT та його наслідками тощо.

Інформаційна безпека (ІБ) держави, як складова національної безпеки, визначається складною взаємодією багатьох факторів, серед яких провідне місце займає "фактор людини". Людина є основним носієм і користувачем інформації, вона ж є основним суб'єктом і об'єктом інформаційної боротьби.

Тому в інформаційному світі рівень захищеності інформаційного простору держави визначальною мірою залежить:

від рівня обізнаності її населення з проблемами ІБ особистості, суспільства і держави;

від рівня спеціальної підготовки державного і військового керівництва, особового складу Збройних Сил та інших силових міністерств і відомств;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави