Вартість національного КЛ країн світу на базі витратного методу оцінили спеціалісти Світового банку (табл. 2).
Необхідно зауважити, що провідні країни СНД, які успадкували свої освітні системи від СРСР, мали непогані стартові можливості щодо КЛ. В першу чергу це відноситься до Росії, хоча на частку КЛ від її національного багатства суттєво впливає значна вартість природних ресурсів, та України.
Таблиця 2. Оцінка вартості національного капіталу людини провідних країн світу (на кінець XX сторіччя)
| Країна | Вартість капіталу людини (трлн. дол.) | Частка національного багатства (%) | Частка від КЛ США · (світового КЛ) (%) |
| США | 95 | 77 | 100 (26) |
| Росія | 30 | 50 | 32 (8) |
| Китай | 25 | 77 | 26 (7) |
| Бразилія | 9 | 74 | 9(2) |
| Індія | 7 | 58 | 7(2) |
| "Велика сімка", країни ЄС | 215 | 78 | 226 (59) |
| Весь світ | 365 | 66 | 384 (100) |
Аналіз нормативного забезпечення механізмів розвитку ІС на міжнародному рівні та визначених пріоритетів із цих питань свідчить про те, що в складних процесах розвитку ІС переважна увага приділяється питанням прискореного розвитку інформаційних технологій і, в першу чергу, їх технічних аспектів. Зокрема, саме такі пріоритети визначені у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод в кіберепоху, документах всесвітніх самітів з розвитку ІС в Женеві (2003) та Тунісі (2005).
Фактично може бути виправданою гіпотеза про можливі штучні чинники прискореного розвитку ІС в умовах монополізації його науково-технічних засад окремими країнами, прискорене перетворення населення планети у користувачів глобальної інформаційної інфраструктури. При цьому проблеми адаптації, формування механізмів міжнародного та національного контролю за діяльністю цієї інфраструктури досі залишаються на дискусійному рівні, що не сприяє забезпеченню ІБ більшості держав.
Ще в 1970 році Елвін Тофлер дійшов висновку про те, що прискорення соціальних та технологічних змін створює все більше труднощів для адаптації зовнішнього та внутрішнього середовища людини: "Для того, щоб вижити, щоб попередити те, що ми визначили шоком майбутнього, індивід повинен бути безкінечно більш здатним до адаптації і знаючим, ніж коли- небудь раніше" (Е. Тофлер, "Шок майбутнього").
В 1990 році в першій за 25-річну "відкриту" діяльність Римського клубу доповіді "Перша глобальна революція" у главі "Інформаційне суспільство" дається аналіз технологічних аспектів його розвитку. В той же час, стосовно проблем адаптації делікатно відмічається: "Поки ще важко передбачити, які будуть соціально-психологічні наслідки інформаційного суспільства".
В цьому контексті більш прийнятною є позиція ЮНЕСКО: "Від інформаційного суспільства до суспільства знань – стратегія випереджального розвитку". Ця позиція передбачає взаємодоповнюючі концепції "суспільства знань" та "інформаційного суспільства", причому ІС є функціональним блоком "суспільства знань", а не самоціллю.
В умовах швидкої зміни стереотипів соціальної поведінки і перетворення комунікацій в головний елемент соціальних зв'язків, саме рівень освіти стає актуальним особистісно значимим засобом адаптації до потенційно невизначеного майбутнього. Серед вчених немає єдиної точки зору на функціональне значення освіти в ІС. Так, Ф.Фукуяма зазначає, що відмінності в рівні освіти майже автоматично визначають і соціальний статус людини, його соціальні перспективи. "Соціальна нерівність виникає в наслідок нерівного доступу до освіти; неосвіченість, – завершує вчений, – вічний супутник громадян другого сорту". В свою чергу, Б.Гейтс визначає основним пріоритетом практичну направленість освіти.
Таким чином, бурхливий розвиток інформаційних технологій визначив відповідні проблеми розвитку ІС, які можуть впливати на стан інформаційної безпеки (ІБ) особистості, суспільства і держави:
невідповідність випереджальних темпів розвитку організаційних і науково-технічних засад ІС та можливостей міжнародної спільноти, населення країни адекватного сприйняття стрімких змін умов життя, адаптації до них без втрати своїх основних рис та національної ідентичності;
невідповідність темпів розвитку інфраструктури ІС і формування інформаційної культури та громадської відповідальності особистості, стану її захищеності від можливого інформаційно-психологічного впливу (ІПсВ), досягнення прийнятного співвідношення конфіденційності особистості та свободи інформації;
певна монополізація процесів розвитку ІС провідними країнами та транснаціональними монополіями за умов перенесення геополітичного та військового протиборства у кіберпростір (поширення злочинності у кіберпросторі), в якому готуються, приймаються і реалізуються як військові, політичні і економічні рішення, так і взагалі всі програми розвитку окремих країн і цивілізації в цілому;
"інформаційна асиметрія" між країнами та певними соціальними групами в межах однієї держави, включення менш розвинених країн у чужий інформаційний простір, можлива інформаційно-технічна і інформаційно- культурна агресія із заміщенням національного культурного простору;
нормативно-правове та кадрове забезпечення стрімкого розвитку ІС в Україні та світі, гармонізація нормативно-правового забезпечення на міжнародному та національному рівнях;
створення ефективних механізмів державного і суспільного системного контролю за впровадженням IT та його наслідками тощо.
Інформаційна безпека (ІБ) держави, як складова національної безпеки, визначається складною взаємодією багатьох факторів, серед яких провідне місце займає "фактор людини". Людина є основним носієм і користувачем інформації, вона ж є основним суб'єктом і об'єктом інформаційної боротьби.
Тому в інформаційному світі рівень захищеності інформаційного простору держави визначальною мірою залежить:
від рівня обізнаності її населення з проблемами ІБ особистості, суспільства і держави;
від рівня спеціальної підготовки державного і військового керівництва, особового складу Збройних Сил та інших силових міністерств і відомств;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
