Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

Історія економічних вчень

З середини 50-х рр. XX ст. відбувається модернізація теоретичного і аналітичного інструментарію неокласичної теорії з метою досліджень нових макроекономічних проблем. На основі традиційної неокласичної методології починають будуватися макроекономічні моделі, націлені на пояснення змін, які відбулися в економічній системі суспільства 50 - 80-тих рр.

НТР вимагала перебудови структури суспільного капіталу на користь ресурсозаощаджуючих технологій і виробництв. В економічній науці домінуючою стає проблематика сукупної пропозиції, а не сукупного попиту, на якому наголошували прихильники кейнсіанства. Співіснування інфляційних процесів із стагнацією виробництва і масовим безробіттям (стагфляція) поставило під сумнів обернений зв'язок між інфляцією і безробіттям, описаний А. Філіпсом.

Зростаючі соціальні видатки держави, як інструмент її регулюючого впливу на сукупний попит, суттєво стримували стимули для нагромаджень, заощаджень і запровадження нових технологій. Прискорення інтернаціоналізації виробництва, поширення міжнародних монополій ставали серйозною перешкодою для ефективного функціонування національних систем державного регулювання, які, у свою чергу, все більшою мірою бюрократизувались.

Стало очевидним, що система державного впливу на економіку, заснована на кейнсіанських теоріях, потребує серйозної реконструкції. Економічна думка неокласицизму відреагувала на ці нові соціально-економічні умови розробкою нових теорій і концепцій. Спочатку починають формуватися теорії економічного зростання, в яких активно використовуються результати мікроекономічних досліджень виробничої функції (Р. Солоу, Д. Мід, Е. Фелпс). Надалі увага акцентується на проблематиці економічного циклу і механізмів регулювання циклічних коливань. Найбільш широкого визнання отримали теорії та концепції шкіл монетаризму (М. Фрідмен, П. Волкер, А. Шварц, А. Мельцер), економіки пропозиції (А. Лаффер, Г. Стайн, А. Берне, М. Уейденбаум) і теорії раціональних очікувань (Р. Лукас, Т. Сарджент, Р. Берроу, Н. Уоллес, Н Міллер).

Рекомендації цих вчених щодо економічної політики держави в умовах постіндустріальної трансформації суспільства були використані у реформістських діях урядів Р. Рейгана і М. Тетчер, які представляли консервативні партії своїх країн, а відтак і теорії, що лягли в основу їх економічної політики, стали називати консервативними.

З огляду на особливу популярність консервативних ідей у 70-80-ті рр. XX ст., а також їх відносно успішну практичну апробацію зосередимо увагу на економічних поглядах саме економістів-консерваторів.

Мілтон Фрідмен (1912-2006)

Професор Чиказького університету, лауреат Нобелівської премії з економіки (1976 р.)

Основні твори - "Кількісна теорія грошей" (1956), "Капіталізм та свобода" (1962)

Методологія.

Предметом економічної науки Фрідмен вважає пояснення і прогнозування економічних явищ, що відповідає методології позитивізму. Наука про економіку, за думкою вченого, має бути об'єктивною і незалежною від будь-яких оціночних міркувань. Позитивна економічна теорія повинна "запропонувати сукупність висновків, які можуть бути використані для отримання правильних прогнозів відносно наслідків тих чи інших змін умов. її значення слід оцінювати за ступенем точності, масштабності і адекватності прогнозів, що пропонуються. Іншими словами, позитивна економічна теорія є або може стати об'єктивною наукою у тому значенні, що і будь-яка природнича наука". Позитивна економіка як теорія, що забезпечує отримання надійного прогнозу, складається з двох елементів: мови, яка лише визначає метод міркувань, їх логіку, але не має змістовного навантаження, і гіпотез. Останні не повинні піддягати перевірці на достовірність, оскільки всілякі спроби доведення їх істинності емпіричним шляхом дають досить загальні результати. Саме тому оцінка теорії повинна формуватися на основі критерію її корисності для побудови прогнозів. Отже, емпіричній перевірці підлягають лише кінцеві результати наукового аналізу і одержані на їх основі прогнози, а не вихідні гіпотези. "Єдино можлива перевірка вірності гіпотези, - вважає Фрідмен, - це співставлення її прогнозів з дійсністю". Відстоюючи необхідність розробки позитивної економічної теорії, автор не відхиляє нормативного підходу і вважає позитивну теорію базисом, на якому у подальшому мають формуватися політичні рішення в області економіки.

Фрідмен намагається поєднати традиційний для неокласики формально-логічний метод наукового аналізу з розрахунками, отриманими на основі економетричних моделей, які дають можливість встановлення статистичних характеристик економічних залежностей.

Теорія перманентного доходу.

На основі вивчення даних про сімейні бюджети Фрідмен прийшов до висновку, що домашні господарства завжди намагаються підтримати обсяг споживання на незмінному рівні незалежно від коливань поточного доходу. Отже, індивідуальні видатки будуються на основі не поточного, а так званого перманентного доходу, під яким розуміється оцінка індивідами величини очікуваних у майбутньому доходів від усіх видів капіталу, якими безпосередньо володіє суб'єкт. Величина перманентного доходу розраховується як середньозважена величина рівнів теперішніх доходів, і тих, що очікуються у майбутньому, а звідси частка доходу, що витрачається на споживання, вважається досить стабільною і такою, що не реагує на коливання поточного доходу. При перенесенні даної закономірності на макрорівень економіки Фрідменом було зроблено наступний висновок: частка доходу, що йде на споживання, значно нижча у індивідів з високим рівнем доходу. В масштабах національної економіки це приводить до стабільності частки нагромадження у ВВП, незважаючи на довготермінове зростання реального доходу.

Кількісна теорія грошей.

Вищевикладена концепція перманентного доходу стала основою нового варіанту кількісної теорії грошей. Фрідмен зосередив увагу на розробці теорії попиту на гроші на мікроекономічному рівні, а потім здійснив спробу надати отриманим висновкам макроекономічний характер, - проаналізувати динаміку сукупного попиту на гроші та його вплив на економіку.

У новому варіанті кількісної теорії грошей, відомому як чиста теорія попиту на гроші, вчений запропонував наступну функцію попиту на номінальні касові залишки:

де Мй - плановий попит на номінальні касові залишки; Р - абсолютний рівень цін; г - норма відсотків по облігаціям; ге - ринкова норма доходу по акціям;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки
  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка