Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

Історія економічних вчень

Сучасні економічні дослідження концентруються на проблемах людини в системі економічних відносин, і, перш за все, на особливостях взаємодії людини із зовнішнім середовищем. У всьому різноманітті цього напряму досліджень особливо вирізняється комплекс наукових підходів, спрямованих на обґрунтування положення про те, як людина формує середовище існування і яким чином середовище, в свою чергу, впливає на соціальні якості особистості.

Теорія екології людини. Найбільш яскраво взаємодію людини і середовища продемонстрував професор університету Північної Каліфорнії Амос Холей, який спробував пояснити розвиток не лише індивідуумів, але й людських систем у середовищі існування. В основу теорії закладено принципи загальної теорії екосистем, яка стала популярною у західних економістів, філософів і соціологів.

Теорія екології людини у загальному вигляді охоплює теоретичні парадигми, які фокусуються на обґрунтуванні умов прогресивного розвитку особистості, оптимальному функціонуванні людських систем у залежності від соціально-економічного середовища існування. Теорія викладається авторами в чіткій послідовності:

• 1) адаптаційність людської системи, тобто шляхи і особливості формування взаємовідносин між членами суспільства;

• 2) прогресивна динамічність системи, тобто система через певний час досягає максимальних розмірів й оптимальності, які задовольняють існуючим засобам комунікації (транспорту і зв'язку);

• 3) максимальна інформаційність системи, тобто її розвиток здійснюється на основі нової інформації, яка збільшує можливості руху матеріальних, фінансових, людських та комунікаційних ресурсів, і діє до того часу, доки ця можливість не буде повністю використана.

Зазначені положення теорії екології людини можна визначити, відповідно, як положення адаптації, зростання і еволюції.

Адаптація є визначальною у взаємодії людини із середовищем її існування. Середовище у такому трактуванні - це не лише ландшафт, клімат і природні ресурси, а й всі зовнішні фактори і умови, які впливають на людину (суспільні системи та їх взаємодії). Як вважали американські соціологи М. Хеннен і Дж. Фріман, система, отримуючи форму, визначає розмір, структуру і характер населення. Вона здійснює домінуючий вплив на формування індивідуума, його потенціальних можливостей і здатності до дій. Тому "населення представляє собою сукупність елементів, здатних однаковим чином реагувати на середовище існування", тобто являється "організованою спільнотою", умови функціонування якої об'єктивуються саме середовищем, в якому людському фактору належить виключна (вирішальна) роль35. Таким чином, з точки зору теорії екології людини:

• центральне місце в суспільній системі займає виробництво засобів існування (механізм, завдяки якому існує населення); гостра необхідність зв'язків із середовищем генерує організуючий принцип екосистеми (людина в таких умовах формує і реалізує свій фізичний та розумовий потенціал у прямій залежності від рівня суспільних, перш за все, виробничих відносин);

• адаптація - це колективний (громадський) процес, тобто вона формує певну систему взаємовідносин між членами суспільства, а дії особи стримуються і обмежуються структурними обставинами, середовищем людського існування.

Теорія екології людини виходить з того, що зміни у соціальній системі здійснюються у двох часових вимірах - як онтогенічний процес росту (зрілість системи) і філогенічність (еволюційний процес). Внаслідок цього друге положення теорії (зростання) містить в собі тезу про те, що система буде розвиватися до меж комплексності, які дозволяють технології існуючих засобів комунікації (взаємодії вдосконалення структури і засобів руху). Таким чином, зростання полягає у такому:

• взаємодія і взаємоспадковість (постійне відновлення конкуренції між різними об'єднаннями людей за володіння життєвими благами, яка, в кінцевому результаті, призводить до зміни домінування одного об'єднання над іншим);

• поділ праці є основою структури суспільної системи (на макрорівні - співробітництво між незалежними виробниками, на мікрорівні - між працівниками, які виробляють лише частину продукції);

• для організації поділу праці необхідний контроль, як невід'ємна частина будь-якої системи, побудованої на ієрархії управління (функція контролю полягає не лише в координації виробничих процесів на робочих місцях, а й в отриманні продуктивними силами необхідних наукових знань);

• поняття "соціальний клас" розмивається, стає квазікорпоративною формою в структурі суспільної системи, оскільки класові функції отримують риси, неадекватні індивідуальним носіям класової належності (власність на засоби виробництва, у більшості випадків, проходить через руки корпоративних власників, таких як страхові компанії, банки, біржі);

• в процесі "екологічного переходу" в соціальному середовищі стратегічне положення в екосистемі займають посередники (підприємці і менеджери). Це означає, що акцент уваги переноситься з виробника до посередника.

Третє положення (еволюції) визначає, що розвиток системи відновлюється з надходженням нової інформації, яка збільшує її здатність до мобільності, підвищення якості ресурсів, чисельності населення, кількості спеціальностей у суспільному виробництві, ємності ринку та ін. Таким чином:

• зміни системи мають зовнішню природу, оскільки вона не може розвиватися сама собою. Зміни виникають, коли фактор зовнішнього середовища, тобто нова інформація, стикається і синтезується з існуючою інформацією;

• еволюція, як фаза розвитку і вдосконалення суспільних відносин, представляє собою процес підвищення потенціалу суспільства, зокрема, у людському відношенні (фізичних і розумових здатностей і можливостей людини);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях
  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка