Економічні погляди Стародавнього Риму

Історія економічних вчень

Результатом численних війн стало об'єднання в одній Римській державі величезних територій, поневолення багатьох племен та народів. Війни потребували постійного поповнення війська, що здійснювалося за рахунок залучення на службу селян, в результаті чого їх невеликі земельні ділянки поступово поглинаються крупними землевласниками. Таким чином, основою сільського господарства Стародавнього Риму стають крупні господарства рабовласницького типу (латифундії).

Землеробство в таких господарствах потребувало значних трудових ресурсів, а тому ще одним результатом війн стало швидке зростання чисельності рабів. їх зосередження в латифундіях і застосування простої кооперації, з одного боку, приводило до значного зниження витрат, однак, з іншого, - стикалося з проблемами організації їх праці.

Зазначені умови визначили спрямованість економічної думки Стародавнього Риму на вирішення, перш за все, проблем раціональної організації господарства рабовласницьких латифундій. Найбільш важливими в цьому сенсі є праці таких відомих діячів тієї епохи як Марк Порцій Катон (старший), Марк Теренцій Варрон, брати Тіберій (163132 рр. до н.е.) та Гай (153-121 рр. до н.е.) Гракхи, Юній Модерат Колумелла (роки життя не відомі, жив в першому столітті нашої ери), Гай Пліній Старший (23-79 рр. н.е.).

Марк Порцій Катон (234 - 149 рр. до н. е.)

Видатний римський політичний діяч і письменник

Основний твір - "Землеробство"

Катон вважає землеробство найбільш гідною справою для вільного громадянина, тому що воно приносить "чисті доходи", які не викликають заздрощів, а із землеробів виходять "найбільш віддані люди і найбільш стійкі солдати"14. В своїй праці "Землеробство" він дає практичні поради господарям сільськогосподарських угідь щодо організації діяльності середнього за розмірами (100 югерів, або приблизно 25 га) господарства.

Катон рекомендує видавати кожному рабу, в залежності від його особистих якостей, завдання ("урок") певного виду та обсягу на цілий робочий день. Раби повинні "працювати в будь-яку погоду і свята", забезпечуючи таким чином безперервність процесу виробництва. Контроль за виконанням робіт має покладатися на наглядача (вілика) із числа рабів.

За Катодам, окрім організації праці рабів, господар може використовувати працю вільних людей, наприклад, "здавати в підряд збір маслин, виготовлення масла, обробку земель" за гроші або за частину урожаю.

Виступаючи прихильником натуральних принципів господарювання, Катон одночасно радив знаходити вигоди від збуту частини виробленої продукції, а також "продавати взагалі все зайве". Він одним із перших в економічній думці Стародавнього Риму поставив проблему ефективності рабовласницького господарства, пов'язавши її з організацією виробництва і обміну.

Марк Теренцій Варрон (116-27 рр. до н. е.)

Римський письменник і вчений

в різних галузях знань

Основний твір - "Про сільське господарство"

Трактат Варрона "Про сільське господарство" був представлений в 3-х книгах, де розглядаються проблеми землеробства, тваринництва та присадибного господарства, а також факторів, які впливають на зростання їх доходності. Сільськогосподарське підприємство повинно розвиватися на натуральній основі, самозабезпечувати себе і не "купляти того^ що можуть зробити свої ж люди і з матеріалу, який росте в маєтку" . Основною галуззю сільського господарства Варрон вважає землеробство, але, оскільки тваринництво досить тісно пов'язане з землеробством, він рекомендує розвивати скотарство, з якого "можна вилучити немалий доход". Засоби обробки полів Варрон розділяє на три види: "знаряддя, що розмовляють" (раби), "знаряддя, що видають нечленороздільні звуки" (воли, робоча худоба) і "німі знаряддя" (вози, граблі, корзини і т.п.). Основним зі знарядь вважає працю рабів.

Проте, зважаючи на зміну умов після повстань рабів (повстання Спартака), Варрон, на відміну від Катона, пропонує використовувати більш гнучкі форми примусу до праці та не застосовувати батіг, якщо бажаного можна досягти словом. Інтенсифікація праці рабів можлива, на його думку, за рахунок використання методів морального та матеріального стимулювання: "Охоту до праці можна визвати також більш вільним режимом, більш щедрою мірою їжі та одягу, скороченням роботи або дозволом виганяти на пасовиська декілька голів власної худоби". Серед рабів, окрім вілика, потрібно знайти розпорядника, якого можна за добру роботу нагородити і рабинею.

Торгівлю із містом і навіть селом, куди можна реалізувати надлишки, Варрон називає одним із найбільш важливих умов прибуткового розвитку маєтку: "... маєтки, у яких по сусідству є місця, куди зручно ввозити і продавати твори свого господарства і звідки вигідно завозити те, що потрібно для власного господарства, такі маєтки вже по цій причині доходні"16.

Зважаючи на низьку продуктивність рабської праці, на великих сільськогосподарських роботах (збір винограду, жнива) краще, на думку Варрона, використовувати працю найманих працівників. Хоча праця рабів є основним засобом сільськогосподарського виробництва, раціональне розділення операцій в господарстві поміж вільними працівниками та рабами допоможе підвищити доходність маєтку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні погляди Стародавнього Риму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму
  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка