Альфред Маршалл (1842-1924)
Професор Кембриджського університету
Основний твір - "Принципи економічної науки" (1890)
Методологія.
Теорія Маршалла будується на основних принципах маржиналізму і охоплює сферу діяльності окремої фірми, галузі, а також ринок певного товару. По суті, Маршалл є першим економістом, хто започаткував мікроекономічний аналіз. Увівши до наукового обігу термін "економіко", автор виокремив область економічних досліджень, що "вивчає ту сферу індивідуальних і суспільних дій, яка найбільш щільно пов'язана із створенням матеріальних основ добробуту". Такий предмет науки потребував і відповідних методів вивчення економічної дійсності. Ось чому методологія Маршалла дещо відрізняється від австрійської школи.
По-перше, для неї не є характерним примат сфери споживання. Автор відстоює дуалістичну позицію, згідно з якою виробництво і споживання - рівноправні, хоча й мають у кожний даний момент неоднакове значення і потребують різного ступеня зусиль для вивчення. Так, вважається, що проблема виробництва і його витрат є складнішою, ніж проблема споживання, оскільки зміни у виробництві відіграють більш вагому роль, ніж зміни потреб.
По-друге, у теорії Маршалла помічається відхід від послідовного психологізму. Для нього гранична корисність вже не є лише суб'єктивною категорією, яка незалежна від соціально-економічних відносин. Вчений розглядає її як явище, однорідне з цінами, що, безумовно, вносить певну частку об'єктивного в економічний аналіз неокласики.
По-третє, Маршалл відмовляється від використання каузального методу і застосовує переважно функціональний аналіз. Він помічає єдність багатьох економічних категорій і розробляє так званий принцип безперервності, за яким всі якісні розбіжності категорій зводяться до кількісних. Однак математичні методи використовуються автором лише у тій мірі, в якій це необхідно для економічного аналізу. Він вважає, що математика часто відволікає увагу дослідника "на розгляд інтелектуальних іграшок, надуманих проблем, які не відповідають умовам реального життя. Вона може спотворити перспективу, змушуючи нас не звертати увагу на фактори, які з великою складністю піддаються математичному апарату". Саме тому математика використовується Маршаллом переважно в якості метода ілюстрації.
Основною ж характеристикою методології Маршалла є прагнення поєднати в теорії цінності концепції граничної корисності австрійської школи і вчення класичної політекономії про витрати виробництва. "Сперечатися про те, чи визначається цінність корисністю або витратами виробництва, ми можемо з таким же успіхом, як і про те, верхнє чи нижнє лезо ножиць ріже шматок паперу". Маршалл прагне довести, що цінність визначається обома факторами, і підпорядковує свій аналіз наступній логіці. Попит частково визначається суб'єктивними бажаннями, потребами і інтересами. Через попит теорія цінності пов'язується з теорією граничної корисності. Пропозиція ж визначається витратами виробництва, які тісно пов'язані з технічними умовами останнього. Взаємодія попиту і пропозиції встановлює ринкову ціну.
Теорія попиту.
Маршалл залучає до свого аналізу перший закон Госсена, за яким загальна корисність блага зростає разом із збільшенням його запасу, але не з тією швидкістю, з якою збільшується сам запас, і розповсюджує його дію на гроші. "Чим багатшою стає людина, - пише Маршалл, - тим більше знижується для неї гранична корисність грошей. Кожне збільшення коштів підвищує ціну, яку людина готова платити за будь-яке дане благо. Точно таким же чином кожне зменшення її коштів підвищує для неї граничну корисність грошей і зменшує ціну, яку вона готова заплатити за те чи інше благо". Отже, для окремого споживача з фіксованим на кожний даний момент грошовим доходом гранична корисність блага може бути виміряною за допомогою ціни.
Так, купуючи на певну суму якийсь товар, індивіду доводиться відмовитись від придбання інших товарів. Акт купівлі відбудеться лише тоді, коли корисність купленого товару зрівнюється або перевищує корисність грошей, від яких доводиться відмовитись. Якщо ж припустити незмінність корисності грошей, то очевидним стає зв'язок між кількістю товару, що купується, і ціною, яку споживач готовий заплатити за його одиницю. Оскільки гранична корисність блага буде зменшуватись, то і цінність одиниці блага буде зменшуватись разом із збільшенням обсягу покупки. Цю взаємозалежність для кожного окремого індивіда і кожного окремого товару Маршалл називає законом попиту. "Чим більший запас речей, який має суб'єкт, тим менше, при рівності інших рівних умов, буде ціна, яку він захоче заплатити за додаткові речі, або, іншими словами, його гранична ціна попиту зменшиться". Отже, крива граничної корисності і крива попиту мають однаковий характер і співпадають (див. рис. 5.3). Обидві криві є спадними.
Рис. 5.3. Крива попиту
На рис. 5.3 на осі абсцис X відкладена кількість якого-небудь товару (О), а на осі ординат У - ціни (Р), які можуть бути сплаченими за відповідну кількість товару. Крива Р1Р4 відображає зниження цін попиту у зв'язку із збільшенням кількості даного товару. Так як ціни попиту вимірюють величину граничної корисності, то ця крива відображає також і зниження граничної корисності. Саме таким чином Маршаллу вдалося пов'язати закон попиту і граничну корисність.
Далі Маршалл встановлює, що характер кривої попиту пов'язаний із поняттям еластичності. "Еластичність попиту на ринку, - пише вчений, - відповідає тому, в якій мірі запас, що запитується, зменшується при даному падінні ціни, або в якій мірі він збільшується при даному підвищенні ціни". Чим більш еластичний попит, тим більш пологою буде крива попиту, тобто невеликим змінам ціни будуть відповідати значні зміни обсягу попиту. І, навпаки, для менш еластичного попиту характерна більш крута крива попиту, що відображає відповідність значним змінам ціни незначних змін обсягу попиту.
Ще одним цікавим моментом маршалліанської теорії попиту є вчення про ренту споживача або споживчий надлишок. Під останнім вчений розуміє "надлишок ціни, яку споживач згоден би був заплатити скоріше, ніж обійтись без даного предмета, над тією ціною, яку він дійсно платить".
У якості прикладу Маршаллом наводиться випадок з покупцем чаю, для якого функція попиту наводиться наступним чином (див. табл. 5.1):
Таблиця 5.1. ВИЗНАЧЕННЯ РЕНТИ СПОЖИВАЧА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки“ на сторінці 1. Приємного читання.
