Зріла класична політекономія

Історія економічних вчень

У XVIII ст. в Англії швидкими темпами розвивається промисловість, сільське господарство, торгівля. Поглиблюється суспільний поділ праці, розширюються товарно-грошові відносини, активно формуються основні класи суспільства. Господарські зміни давали багатий матеріал для економічних досліджень і стали об'єктивними чинниками дійсного перевороту в науці - створення економічних систем А. Сміта і Д. Рікардо. Якщо А. Сміт є сучасником розквіту мануфактурної промисловості, то Д. Рікардо створює свою теорію в умовах промислового перевороту і утвердження крупної машинної промисловості. Різні етапи розвитку англійської промисловості багато в чому визначили відмінності теоретичних напрацювань зрілих класиків.

Адам Сміт (1723-1790)

Професор Единбурзького Університету

Основні твори - "Теорія моральних почуттів" (1759), "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776)

Методологія.

Центральне місце в методології Сміта займає концепція економічного лібералізму, яка базується на ідеях природного порядку та суспільного договору. З одного боку, оскільки всі люди від природи рівні та вільні, свобода підприємництва, торгівлі та конкуренції є імперативом економічного розвитку. З другого боку, щоб дії вільних особистостей у власних егоїстичних інтересах не призвели до "війни всіх проти всіх", вони укладають суспільний договір, за яким вільні дії кожного не можуть суперечити суспільній моралі та обмежувати й дискримінувати вільні дії інших. Виконання суспільного договору має забезпечувати держава, на яку покладаються відповідні економічні функції.

Економічним дослідженням Сміта притаманна подвійна методологія: з одного боку, він визначає закономірні та сутнісні процеси в економіці, й не бере до уваги випадкові, поверхневі явища (езотеричний метод), а з іншого, - використовує каталогізацію та систематизацію явищ у тому вигляді, в якому вони проявляються в реальній дійсності (екзотеричний метод).

Прагнучи до систематизації економічних знань, Сміт був вимушений не тільки аналізувати внутрішні зв'язки, але й описувати суспільство, давати рекомендації для економічної політики, підбирати номенклатуру визначень і понять, аналізувати форми прояву внутрішніх процесів. Сутнісні закономірності не існують самі по собі, - ми ніколи не побачимо в реальному житті вартість чи привласнення, перед нами виникають лише форми їхнього прояву - ціна і приватна власність і т.п. Без аналізу конкретних інституціональних форм й інструментів виробництва, обміну, розподілу і споживання неможливо пізнати їхні сутнісні закономірності.

Теорія поділу праці та грошей.

Знаменита книга Сміта "Дослідження про природу та причини багатства народів" починається з прикладу поділу праці в булавочній мануфактурі, в якій спеціалізація робітників дозволяє в багато разів підвищити продуктивність праці та обсяг виробництва. Завдяки поділу праці продуктивність праці підвищується трьома способами:

• 1) підвищенням умілості окремого робітника;

• 2) економією часу, необхідного для переходу від одного виду праці до іншого;

• 3) сприянням винаходам машин.

Джерелом поділу праці вчений вважає прагнення кожного індивіду до реалізації власної вигоди та схильність людини до обміну як найхарактернішої властивості людської психології і поведінки. Керуючись особистими інтересами, окремі виробники відмовляються від виробництва своїми силами всього необхідного для життєдіяльності та спеціалізуються на виробництві окремих видів продуктів, а тому стають залежними один від одного. Суспільство є трудовим союзом, побудованим на поділі праці, праця зв'язує людей в одне ціле. Таким чином, Сміт вважає, що обмін товарами є обмін продуктами розподіленої праці, а єдиним творцем багатства є праця.

Важливу роль в розширенні обміну і поділу праці Сміт відводив грошам. Він показує, що гроші стихійно виділяються із маси інших товарів в результаті довготривалого процесу і є тим засобом, за допомогою якого долаються труднощі прямого продуктообміну. Серед функцій грошей Сміт особливо виділяє функцію засобу обігу, а всі інші розглядає в якості похідних від неї. Гроші - це вдало знайдений технічний засіб, який полегшує товаровиробникам обмін результатами праці, "велике колесо обігу".

Сміт вважав неправильною точку зору меркантилістів на гроші як єдине багатство і, більш того, виступав за необхідність заміни срібла та золота паперовими грошима. Це дозволить отримати значну економію на витратах обігу, хоча, зважаючи на небезпеку знецінення паперових грошей, їх кількість повинна жорстко контролюватися, а випуск (емісія) має здійснюватися банками в обмеженому обсязі.

Теорія вартості.

Термін "вартість", пише Сміт, "... має два різних значення: інколи воно означає корисність якого-небудь предмету, а інколи можливість придбання інших предметів, яку дає володіння даним предметом. Першу можна назвати споживчою вартістю, другу - міновою вартістю" .

На його думку, в товарах є єдина спільна властивість - вони є продуктами праці людини, а отже "... праця є єдиним загальним, так само як і єдино точним, мірилом вартості або єдиною мірою, за допомогою якої ми можемо порівнювати між собою вартості різних товарів у всі часи і у всіх місцях". Сміт наголошує, що величина вартості визначається не фактичними витратами праці окремого товаровиробника, а тими витратами, що в середньому необхідні для даного стану виробництва. Він вважає, що складна і кваліфікована праця створює в одиницю часу більшу вартість, ніж проста і некваліфікована.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зріла класична політекономія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія
  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка