Жан Батіст Сей (1767-1832)

Історія економічних вчень

Виходець з купецького середовища, що став згодом великим фабрикантом

Основні твори - "Трактат політичної економії" (1803), "Катехізис політичної економії" (1817), "Курс політичної економії" (1828-1830)

Методологія.

Під політичною економією Сей розуміє "знання дійсної природи багатства, знання всіх труднощів, що приходиться переборювати для його придбання, знання того, як воно розподіляється у суспільстві, як можна користуватися ним, а також наслідків цих різноманітних фактів".

Вивчення політичної економії є необхідним і для держави, яка має "передбачати результати прийнятих заходів", і для приватних осіб, які, зрозумівши "сутність цінності та її рух, отримують можливість передбачати потреби підприємств та їх результати, знаходити засоби для процвітання, уміло користуватися своїми правами, знаходити найбільш солідне вміщення для своїх капіталів".

Сей поділяє політекономію на три самостійні частини: виробництво, розподіл, споживання і використовує для їх вивчення здебільшого емпіризм, факторний аналіз і поверхові форми прояву економічних процесів.

Теорія вартості і доходів.

Вартість у Сея визначається корисністю блага, а ціна є "мірило його цінності". "Ціна предмета, - пише вчений, - слугує лише вірним покажчиком корисності, яку люди визнають у предметі...Виробляти предмети, що мають яку-небудь корисність, значить виробляти багатство, так як корисність предметів складає першооснову їх цінності, а цінність є багатство".

Ототожнюючи цінність з матеріальною формою багатства, Сей відхиляє твердження про те, що тільки праця є єдиним джерелом створення вартості. Остання зобов'язана своїм походження поєднаній дії праці, сил природи і капіталу. Отже, вартість дорівнює витратам трьох факторів виробництва, а саме: праці, землі і капіталу. Самі ж ці витрати визначаються попитом та пропозицією на ринку ресурсів.

Трьом факторам виробництва відповідають три основні доходи: праця створює заробітну плату, капітал - відсоток, земля - ренту.

Оскільки сума цих трьох доходів визначає величину вартості продукту, то кожен із власників того чи іншого фактора виробництва отримує винагороду або дохід, який створено відповідним фактором виробництва, тобто певну частку вартості виробленого продукту.

Зарплата робітника виступає у Сея як "достатня частка винагороди з продуктів, у виробництві яких бере участь робітник своєю працею, не лише для того щоб існувати, але і для того, щоб розвиватися". Сей підкреслював, що до необхідних витрат робітників окрім тих, що пов'язані із засобами існування та вихованням дітей, слід відносити і витрати на піклування про людей похилого віку76.

Величина заробітної плати змінюється під впливом певних факторів, основними з яких Сей вважав:

• 1. Рівень розвитку країни. Якщо держава знаходиться у занепаді, то заробітна плата робітників зменшується, і, навпаки, зростання добробуту її значно збільшує.

• 2. Рівень споживання робітників: чим менше споживання робітника, "тим нижче може бути установлена звичайна величина його заробітної плати і тим дешевше можуть продаватися продукти, у виробництві яких він приймає участь". Якщо ж робітник захоче покращити своє становище і підняти заробітну плату, то "або подорожчають продукти, які він виробляє, або зменшиться частка інших учасників у виробництві".

• 3. Взаємодія інтересів підприємця і робітника, у результаті якої досягається згода про рівень зарплати.

• 4. Застосування машин. "Всякий раз, як нова машина, або, взагалі, який-небудь новий захід замінює людську працю, що застосовувалась до цих пір, частина робітників усувається і на деякий час залишається без роботи".

Отже, спочатку машини витискують робітників, з'являється безробіття, але потім товари дешевшають, що підвищує реальну заробітну плату робітників.

Прибуток Сей поділяє на дві частини: прибуток із виробництва і прибуток із капіталу. Перший "поступає як винагорода за промислові здібності, за таланти, дух порядку і керівництва" (підприємницький доход), а другий - відноситься на рахунок продуктивних послуг капіталу (відсоток)".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Жан Батіст Сей (1767-1832)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)
  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка