Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

Історія економічних вчень


Історичні умови виникнення марксизму та його ідейні джерела


Економічні ідеї марксизму починають формуватися в 40-х рр. XIX ст. у період завершення промислового перевороту. Розвиток фабрично-заводської індустрії на власній основі значно підвищував продуктивність суспільної праці, сприяв зростанню масштабів випуску продукції і подальшому розширенню ринкових зв'язків. Разом з тим, остаточна перемога машинного виробництва супроводжується загостренням соціально-економічних суперечностей. Негативні наслідки промислового перевороту - концентрація багатства в руках фабрикантів і зубожіння робітників, висока ступінь експлуатації найманої праці, тимчасові періоди перевиробництва окремих товарів - починають проявлятися ще за життя і творчості Д. Рікардо, що, власне, і визначає предмет його досліджень - з'ясування законів розподілу багатства. Однак в умовах незавершеності промислового перевороту ці суперечності не набували антагоністичних форм.

У подальшому буржуазія й пролетаріат стають основними суспільними класами і у їхніх взаємовідносинах посилюється конфронтація: робітники не можуть миритися із своїм злиденним становищем на фоні стрімкого зростання багатства фабрикантів. Якщо Д. Рікардо був очевидцем ще незрілих форм боротьби пролетаріату, спрямованих, в основному, на протидію застосуванню машин у виробництві й створенню фабрик (рух луддитів в Англії), то К. Маркс є сучасником вже таких революційних виступів пролетаріату, в ході яких висуваються політичні й економічні вимоги. Це - революція у Франції (1830), повстання ткачів у Ліоні (1834) та Сілезії (1844), активізація руху чартизму (1836).

Поряд з активізацією пролетарського революційного руху, який потребував теоретичного обґрунтування та ідеологічної легітимації, всебічного наукового осмислення вимагали й інші проблеми суспільного розвитку, в тому числі, кризи перевиробництва, які з першої третини XIX ст. з чіткою періодичністю руйнують стабільність капіталістичного виробництва, породжуючи масові банкрутства, безробіття й падіння життєвого рівня населення.

Ці соціально-економічні й політичні події сприяли активізації наукових досліджень і вимагали встановлення причин суперечностей суспільного розвитку, соціальних конфліктів між буржуазією та пролетаріатом. Саме в марксизмі було знайдено відповіді на питання, які поставила перед класичною політичною економією реальність 40-х рр. XIX ст. Небезпідставно марксистська політична економія вважається пролетарською, оскільки, на відміну від класичної буржуазної, науково пояснює та відповідає інтересам найманих робітників.

Досягнення марксизму були б неможливі без високого рівня розвитку філософії, статистики й самої політекономії. Так, у німецькій класичній філософії набули зрілості діалектика й матеріалізм; класична політекономія упритул підійшла до завершених форм теорії трудової вартості, активізувала потенціал наукових методів (абстрагування, індукції та дедукції, аналізу і синтезу); у соціально-політичних дослідженнях було створено моделі соціально-економічного устрою суспільства на основі соціалістичних ідей. За визнанням самого К. Маркса, головними джерелами його наукових досліджень стали англійська класична політекономія Сміта - Рікардо, німецька класична філософія Гегеля - Фейєрбаха і французький утопічний соціалізм Сен-Сімона - Фур'є.

Ідейні джерела марксизму

Рис. 4.1. Ідейні джерела марксизму


Економічні ідеї К. Маркса


Автором найважливішої праці марксизму "Капітал" є К. Маркс, але без Ф. Енгельса вона не побачила б світ. Безпосередньо Марксом було підготовлено до друку перший том, про що він писав у листі до Енгельса від 16 серпня 1867 р.: "Тільки-но закінчив коректуру останньої сторінки книги... Так, цей том готовий. Тільки тобі я зобов'язаний тим, що це стало можливим! Без твоєї самопожертви заради мене я ні за що не зміг би здійснити всю величезну роботу за трьома томами"1.

Після смерті К. Маркса Ф. Енгельс підготував до друку і видав другий том "Капіталу" на основі відносно цілісного рукопису. На це було затрачено два роки. Третій том вимагав більш довготривалої роботи, оскільки його матеріали являли собою недостатньо оброблені чорнові нариси. У процесі роботи над цим томом Енгельс відредагував і виправив ряд неточностей, допущених Марксом, доопрацював ряд глав, здійснивши в них вставки, що мали самостійне наукове значення, а також зробив ряд важливих висновків про те, що він є свідком переходу від капіталізму вільної конкуренції до капіталізму монополістичного. Ця робота зайняла дев'ять років.

Сам Енгельс про свою роль у розвитку марксизму говорив так: "Останнім часом не раз вказували на мою участь у розробці цієї теорії. Тому я повинен сказати тут декілька слів, які вичерпують дане питання. Я не можу заперечувати, що я і до, і під час моєї сорокарічної спільної роботи з Марксом приймав відому самостійну участь як в обґрунтуванні, так і, особливо, в розробці теорії, про яку йде мова. Але величезна частина основоположних думок, особливо в економічній та історичній сфері, та, ще більше, їх кінцеве формулювання у різкій формі належить Марксу. Те, що вніс я, Маркс міг легко зробити й без мене, за виключенням, можливо, двох-трьох спеціальних сфер. А того, що зробив Маркс, я ніколи не зміг би зробити. Маркс стояв вище, бачив далі, обстежував більше і швидше за всіх нас. Маркс був геній, ми, у кращому випадку - таланти. Без нього наша теорія далеко б не була тим, чим вона є. Саме тому вона справедливо називається його іменем".

Наступний розділ:

Карл Маркс (1818-1883)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки
  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка