к - частка "фізичного" компонента національного багатства;
У - національний доход в постійних цінах;
и - інші фактори, що впливають на попит на гроші.
Зростання рівня цін і перманентного доходу приводить до зростання попиту на гроші. Підвищення доходності облігацій і акцій, а також прискорення інфляції знижують попит на гроші внаслідок підвищення альтернативних витрат зберігання грошових активів. Таким чином, попит на гроші постає як результат порівняння вигоди, яку отримує економічний суб'єкт від запасу грошей, і від доходу, який формують альтернативні активи.
Від традиційної кількісної теорії грошей, представленої рівнянням МУ = РУ, дана концепція відрізняється не лише заміною поточного доходу перманентним, а ще й тим, що швидкість обігу грошей виступає не числом, а функцією. Вона із екзогенно заданого параметру постає як ендогенна величина, що визначається в процесі оптимізації структури грошового запасу.
Спільним у традиційній і новій кількісній теорії грошей є те, що швидкість їх обігу безпосередньо не залежить від маси грошей в обігу. Саме тому збільшення номінальної кількості грошей супроводжується пропорційним зростанням рівня цін, якщо значення аргументів функції швидкості обігу грошей не змінюється.
За допомогою теорії перманентного доходу Фрідмен доводить існування стабільної функції попиту на гроші, оскільки грошовий запас, яким бажають володіти економічні суб'єкти, складає стійку частку номінального ВВП Історико-статистичний аналіз емпіричних даних динаміки грошової маси і ВВП у США за сторіччя, здійснений Фрідменом у співавторстві з А. Шварц, підтвердив гіпотезу про стабільність попиту на гроші у довготерміновому періоді.
Запропонована Фрідменом функція попиту на гроші давала можливість визначення ступеню впливу змін грошової маси на динаміку цін і відсотка. Однак для реалізації таких можливостей виявилось необхідним уведення до економічного аналізу фактора очікувань, а також розмежування номінальних і реальних величин.
Теорія адаптивних очікувань.
Фрідмен зосереджує увагу на вивченні основних закономірностей поведінки економічних суб'єктів в умовах ризику та невизначеності і приходить до висновку, що вони завжди намагаються максимізувати сукупну корисність, яка є величиною очікуваною. Люди прагнуть до оптимізації свого добробуту і прогнозують характер змін факторів, від яких і залежить їх реальне багатство. У першу чергу такі очікування стосуються динаміки цін, до яких економічні суб'єкти мають адаптуватися.
Згідно теорії адаптивних очікувань господарюючі суб'єкти формують свої уявлення про очікувану інфляцію, виходячи із попередніх темпів зростання цін, скоригованих на помилку прогнозу попереднього періоду. У формалізованому вигляді:
де Р - очікування майбутньої інфляції, що здійснені в поточному періоді;
Р0е - очікувані темпи зростання цін в поточному періоді;
а - коефіцієнт корекції (адаптації), що показує швидкість перегляду очікувань: 0 < а < 1;
Р0 - Р0е - помилка прогнозу зростання цін в поточному періоді.
Модель номінального доходу. Рівноважна траєкторія руху економічної системи задається за допомогою виведених Фрідменом рівнянь, що відображають вплив грошей на відсоток, а вже через нього - на очікувану зміну номінального доходу і здатність економіки адаптуватися до відхилення номінального доходу від того рівня, який очікувався.
Якщо очікувані і дійсні значення темпів зростання номінального доходу співпадають, то дані темпи повністю вирівнюються і з темпами зростання грошей. У даній ситуації економічний розвиток визначається реальними факторами. У випадку, коли очікування економічних суб'єктів не співпадають з реальністю, дійсний і очікуваний темпи зростання номінального доходу різні, можна припустити, що зміни номінального сукупного попиту справлять вплив на реальний обсяг виробництва і зайнятість.
У короткотерміновому періоді збільшення попиту за умови, що фактичні темпи зростання цін більші за очікувані, приводить до зниження безробіття. Це стає можливим завдяки тому, що заробітна плата встановлюється на очікуваному рівні, а більш високі, ніж передбачались, ціни на товари збільшують прибутки виробників. Реакцією бізнесу буде збільшення випуску і залучення додаткових робітників.
Однак, через певний проміжок часу, робітники почнуть усвідомлювати, що їх реальна заробітна плата знизилася, і стануть вимагати її підвищення. У результаті номінальна заробітна плата зросте, але прибутки знизяться. Стимули для розширення виробництва зникнуть, його реальний обсяг повернеться до рівня, який відповідає такому стану на ринку праці, який Фрідмен називає природною нормою безробіття. Інфляція, що викликана зростанням попиту, збережеться, її фактичний та очікуваний рівень підвищиться.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки“ на сторінці 2. Приємного читання.
