Олександр Чаянов (1888-1939)

Історія економічних вчень

Економіст-аграрник, активний поборник розвитку сільськогосподарської кооперації

Основні твори - "Очерки по теории трудового хозяйства" (1912-1913), "Краткий курс кооперации" (1915), "Что такое аграрный вопрос?" (1917), "Основные идеи и формы организации крестьянского хозяйства" (1919)

Чаянов досліджував проблеми кооперативного усуспільнення селянських господарств, економічного механізму функціонування кооперативного підприємства, його оптимального розміру. Він виступав проти одержавлення кооперативів. У роки організації радгоспів (1928-1930) вчений запропонував оцінювати їх діяльність за критеріями виконання державного плану та рівня прибутковості. Чаянов довів переваги кооперації окремих видів діяльності селянських господарств (вертикальної концентрації) перед артілями (колгоспами), комунами (горизонтальною концентрацією), де усуспільнювалися усі об'єкти власності.

Ідея організаційного плану.

На основі вивчення бюджетів селянських господарств Чаянов прийшов до висновку, що конституюючим ядром сімейного господарства селянина є організаційний план. План включає наступні пункти: баланс праці (землеробство-промисли), баланс засобів виробництва (тварини-інвентар), грошовий бюджет (доходи-витрати).

В моделі праце-споживацького балансу селянського господарства вчений формалізував ідею про природні межі виробництва продукції трудовим господарством, яка визначається співмірністю напруження річної праці зі ступенем задоволення потреб сім'ї, що господарює

Трудова теорія господарства.

На думку Чаянова, мотивація праці в селянському господарстві є швидше мотивацією робітника, працюючого на своєрідній відрядності, що дозволяє йому самому визначати час і напругу своєї роботи. Усередині селянського господарства не існує товарно-грошових і меркантильних відносин. Для селянських господарств характерна некапіталістична мотивація праці: працювати в повну силу лише при зовнішньому примусі, наприклад, коли тебе примушує неврожай, побори поміщика або держави, збільшені потреби сім'ї.

Чаянов запропонував класифікацію типів селянських господарств: 1) капіталістичні, 2) напівтрудові, 3) заможні сімейно-трудові, 4) бідняцькі сімейно-трудові, 5) напівпролетарські, 6) пролетарські, а також проект плану інтеграції селянських господарств в соціалістичну економіку шляхом кооперативної колективізації другого, третього, четвертого і п'ятого типів господарств з подальшим економічним витісненням куркуля і поступовим залученням сільського пролетаріату в сімейно-трудове господарювання через систему кооперативного кредиту.

Розвиток економічної думки 30-х рр. відбувався в умовах "культу особи" И. Сталіна.

Йосиф Сталін (Джугашвілі) (1879-1953) - радянський партійний і державний діяч. Основний економічний твір: "Экономические проблемы социализма в СССР" (1952).

Сталінізм поклав край різноманітності течій радянської та української економічної думки. Офіційно визнаній політичній економії було відмовлено у неупередженому науковому аналізі на користь догматизму, волюнтаризму, схоластиці, вульгаризації суспільно-економічних процесів. Наука почала існувати в умовах ідеологічної автаркії та повного відокремлення від здобутків світової економічної думки. Офіційно підтримувався нормативно-описовий метод, за якого абстрактні міркування про загальні риси та переваги соціалізму поєднувалися з оголошенням різних, в тому числі докапіталістичних господарських форм, соціалістичними. Культивувалося безперечне підкорення науки політиці, переслідування творчих і оригінальних ідей, передового під маскою боротьби проти ворогів народу.

План та диктатура пролетаріату розглядалися як закон руху радянського господарства, а вартісні категорії - як чисто формальні за своїм характером. Пристосування категорій політекономії до недоліків практики віддзеркалилося оголошенням неіснуючими категорій собівартості колгоспної продукції та госпрозрахунку в колгоспах. Відбувалася послідовна підміна наукових положень К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна сталінськими постулатами. Наприклад, оголошувалося, що: 1) засоби виробництва не є товаром і повинні вилучатися із сфери товарообміну; 2) товарний обіг має поступатися продуктообміну; 3) кооперативно-колгоспна власність є гальмом соціалістичного розвитку тощо.

Розробка першого радянського підручника політичної економії знаходилася під постійним контролем Сталіна. Підручник був покликаний систематизовано відобразити завершення перехідного періоду від капіталізму до соціалізму, перемогу переважно соціалістичного устрою в СРСР, визначення перспектив подальшого соціально-економічного розвитку країни. Навесні 1941 р. макет підручника був підготовлений. Однак війна призупинила його випуск.

Костянтин Островитянов (1892-1969) - професор, завідуючий кафедрою політекономії економічного факультету МДУ (1943-1953). Директор Інституту економіки АН СРСР (1947-1953). Іноземний член багатьох зарубіжних академій, почесний доктор и професор ряду вітчизняних і зарубіжних університетів. Головний редактор журналу "Вопросы экономики" (1948-1954), "Вестник АН СССР" (1953-1963). Головний редактор трьохтомної "Истории Академии наук СССР" (1960-1969). Керівник авторського колективу першого радянського підручника з політичної економії. Опублікував понад 300 наукових робіт. В них Островитянов відстоював існування двох форм власності (загальнонародної та колгоспно-кооперативної) як причини товарного виробництва при соціалізмі, критикував положення про нетоварний характер засобів виробництва, характеризував соціалістичну та комуністичну фази комуністичного способу виробництва.

В 1941-1945 роках вчені-економісти досліджували економічні категорії і закони під кутом зору специфіки їх дії у військовий час, проблеми матеріально-технічної бази соціалізму, розширеного відтворення, характеру праці, організації виробництва і праці, госпрозрахунку, режиму економії, продуктивності праці, факторів її зростання. Розроблені положення вчені-економісти реалізували, працюючи в комісіях ЦК компартії, уряду, Держплану в якості консультантів з питань оборонної економіки, будівництва, розміщення продуктивних сил, підвищення ефективності виробництва паливної, металургійної, харчової (цукрової) промисловості та сільського господарства.

Розвиток економічної думки післявоєнного періоду відбувався в умовах ліквідації наслідків розрухи, жорсткої політичної цензури. Право публікації лишалося за тими вченими, хто акцентував увагу на економічних досягненнях та їх зв'язку з перевагами соціалістичної системи господарювання. Дослідження з узагальнення досвіду господарського життя у військовий час провели М. Адлер, О. Вознесенський, М. Колганов, О. Корягін, Я. Кронрод, О. Ноткін, К. Островитянов та ін. В них доводилися переваги соціалістичної системи господарювання не тільки в мирний час, а й роки тяжких випробовувань.

Олександр Вознесенський (1898-1950) - економіст, голова Держплану СРСР. Основна праця: "Военная экономика СССР в период Отечественной войны" (1948).

Вознесенський вперше представив обґрунтований аналіз стану радянської економіки на початку війни, показав її перебудову на військовий лад, роботу галузей народного господарства на оборону, стан бюджету, грошей, організації праці й заробітної плати, втрати народного господарства, причини економічної перемоги СРСР у війні. Ув'язуючи причини існування при соціалізмі товарно-грошових відносин і закону вартості з якісною неоднорідністю праці, Вознесенський підкреслив їх об'єктивний характер і необхідність використання в соціалістичному плануванні. Вчений визнавав регулюючу роль закону вартості в розподілі праці й засобів виробництва між галузями й сферами народного господарства, а також вартісну основу ціни товарів в плановому господарстві.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Олександр Чаянов (1888-1939)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)
  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка