Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

Історія економічних вчень

Православний монах, духовний письменник, публіцист

Основні твори - "Про єдність церкви Божої" (1577), "Книжиця" (1588), "Апокрисис" (1598), "Послание ко всем в лядской земле живущим"

Вишенський вважав, що будь-яке багатство, яким володіють пани й духовенство і яке вони "пожирають", створене "працею й потом" кріпаків. Описав основні форми привласнення результатів праці селян і ремісників: панщину, оброк, податі, торговельний та лихварський прибуток. Критикуючи феодально-кріпосницький устрій та існуючу фільваркову систему, особливо так звану духовну кабалу церкви, що сама перетворилася на феодальний маєток, Вишенський наголошував, що одночасно зі зростанням багатства й розкошів панів, шляхти, торговців посилюються злигодні кріпаків, бідняків. Він стверджував, що майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей.

В середині XVI ст. в Нижньому Подніпров'ї козаки заснували Запорізьку Січ, яка стала центральним осередком боротьби українського народу проти іноземного поневолення, праосновою нової української держави. На цих землях формувалося козацьке землеволодіння. Селяни були вільними. Основною формою землеволодіння середнього козака був хутір. При хутірних були "всякі пожитки" - луги, ниви, пасовища, пасіки, ліси. Козаки опановували необжиті землі, випалювали ліси, засновували слобідки, хутори. Багаті козаки, окрім землеробства і тваринництва, займалися різним промислом, ремеслом.

У 1648 році гетьманом Запорізького війська був вибраний Богдан Хмельницький. Під його проводом було здобуто перемогу у Визвольній війні 1648-1654 рр. та створено Українську Козацьку Державу.

Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657)

Гетьман, видатний державний діяч, фундатор і будівничий Української Козацької Держави

Для економічних поглядів і політики Хмельницького характерна меркантилістська спрямованість - підтримка вітчизняної торгівлі, заохочення експорту та обмеження імпорту товарів, охорона купецьких прав, товарів і майна торговців, надання їм певних пільг (користування міським інвентарем, спорудами, дозвіл будувати нові споруди та торговельні приміщення, звільнення від сплати місцевих податків та внутрішніх торговельних мит). За часів Хмельницького державна влада підтримувала розвиток промисловості, перш за все, оборонної, та міських ремесел. За його ініціативою створено козацьку старшину, яка згодом перетворилася на українське дворянство, від влади феодалів звільнено міщанство, міста отримали право на самоуправління. З одного боку, Хмельницький намагався зберегти світські та церковні маєтки, а з іншого, - сприяв розвитку козацького та селянського господарства ринкового типу.

Безпосереднім продовженням реформаторських зусиль та ідей Хмельницького стали "Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорізького" (Конституція) Пилипа Орлика (1672-1742).

Конституція містить положення про захист приватної власності, недопущення обезземелювання рядових козаків та концентрації землі в руках старшин. Передбачено ревізію земельного майна козацьких старшин, скасування ненависних народові державних монополій, оренди, відкупів, інших економічних обов'язків, окремих видів податків.

Вперше було відокремлено державний скарб від гетьманського та передано його у розпорядження генерального підскарбія: "належить на розсуд Гетьмана при публічній згоді обрати Генерального скарбника, мужа видатного, заслуженого, багатого і прямодушного, який взяв би під свою опіку державну скарбницю, відав би млинами і всіма прибутками і дбав би про них не для власної, а для загальної потреби, враховуючи думку Гетьмана".

У 1654 році Україна увійшла до складу Російської держави на правах самостійної держави-автономії. Галичина залишилася в Речі Посполитій, Північна Буковина належала Молдавському князівству, Закарпаття - Угорщині. У другій половині XVII і в XVIII сторіччі господарський розвиток українських земель визначався переважно економічними системами Речі Посполитої і Росії. Швидке зростання поміщицького землеволодіння магнатів і козацьких старшин супроводжувалося збільшенням кількості безземельних та малоземельних селян, використання найманої робочої сили. Як на Лівобережній, так і на Правобережній Україні в промисловості (була представлена ремеслами і промислами) на зміну цеховому виробництву прийшла мануфактура, в якій разом з вільнонайманою працею застосовувалася і праця кріпосних. Масовий вихід збіднілого населення на заробітки свідчив про початок формування ринку робочої сили. Посилювалися ринкові зв'язки між населеними пунктами, регіонами, між Лівобережною Україною, Слобожанщиною, Північним Причорномор'ям, Західною і Правобережною Україною, зростала кількість ярмарків. Особливу групу торговців складали чумаки. З'явилися спекулянти і перекупники. Зароджується національна буржуазія.

Зазначені соціально-економічні реалії були в центрі уваги Г. Грабянки, С. Величка, Ф. Прокоповича та інших українських мислителів, державних діячів та церковнослужителів.

В "Літопису Самовидавця" засуджується закріпачення та знедолення селянства, посполитство, примусове ополячування й окатоличування, насадження унії, заборона українських шкіл, обмеження українців у інших правах. Автор літопису вважає, що життя народу погіршується в міру збагачення та посилення впливу гетьманів та старшин, поширення їхніх чисельних оренд. В той же час, він негативно ставився до відкритої збройної боротьби народних мас проти своїх гнобителів, виступав за пом'якшення суспільних суперечностей, помірковані дії та "соціальну гармонію".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)
  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка