Математична школа

Історія економічних вчень

Економістів математичної школи поєднує визнання необхідності застосування апарату математики не стільки для ілюстрації економічних положень і законів, отриманих за допомогою інших методів аналізу, скільки як засобу наукових досліджень, як методу, за допомогою якого можна надати політичній економії повної наукової завершеності.

Першими економістами, які стали застосовувати математику у якості метода економічного дослідження, були француз А. Курно (вперше використав диференціальне обчислення для аналізу умов максимізації прибутку), і німець Г. Госсен (здійснив математичну розробку основних принципів теорії граничної корисності). Однак лише після виходу основних праць В. Джевонса і Л. Вальраса починає активно формуватись математична школа, яка поєднала вчених багатьох країн: Австрії (И. Шумпетер), Англії (В. Джевонс), Італії (В. Парето), США (І. Фішер), Швеції (Г. Кассель, К. Віксель). Серед найбільш вагомих результатів досліджень економістів-математиків - теорія загальної економічної рівноваги і ординалістський варіант теорії граничної корисності.

Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882)

Англійський економіст, викладач Манчестерського і Лондонського університетів

Основні твори - "Теорія політичної економії" (1871), "Принципи науки - трактат про логіку і науковий метод" (1874)

Методологія.

Джевонс вважає, що політична економія має бути зведеною до "виміру насолоди і страждання" так як "насолода і страждання без сумніву виступають в кінці кінців предметами економічного розрахунку... Проблема економії полягає у максимізації насолоди"24. Політична економія має базуватися на точному дослідженні умов корисності, тобто потреб і бажань людини. Ось чому, перш за все, необхідно розробити "теорію споживання багатства".

Реалізацію окреслених задач автор намагається вирішити на основі використання математики, а саме, - диференційного обчислення і функціонального аналізу.

Ще однією особливістю методології Джевонса є еклектизм. Починаючи дослідження з аналізу потреб, він пов'язує їх задоволення з існуючою системою ринкових цін, тобто його аналіз потреб вже передбачає наявність обміну.

Теорія граничної корисності.

Визначаючи граничну корисність, Джевонс розмежовує поняття загальної корисності певного запасу благ і рівня корисності кожної його окремої частини. Виразивши граничну корисність у вигляді функції даного запасу

де и - корисність, х - кількість благ, що входить до даного запасу.

Джевонс намагається визначити корисність окремої його одиниці (див. рис. 5.6).

Гранична корисність запасу благ

Рис. 5.6. Гранична корисність запасу благ

Коли запас х = ОА, то його корисність дорівнюватиме ординаті АС. Якщо запас збільшиться на незначну величину (відрізок АА), то загальна корисність також отримає прирощення, величина якого дорівнює AB - АС = АхВх - АХСХ.

Для розуміння корисності окремої одиниці у даному інтервалі АА потрібно було б поділити або прирощення корисності ВС на прирощення запасу АА, або, в загальному вигляді, AU на ДХ, або різницю відрізків fix + Ах) - fix) на Ах. Проте в межах даного невеликого відрізку корисність не залишається незмінною, тому величина Ay/Ax = (fix + Ах) - fix))/Ax не дає точного уявлення про величину корисності в окремій точці. І чим меншим буде цей відрізок, тим різниця між окремими одиницями буде меншою. Джевонс робить припущення, що це прирощення запасу Ах стає безмежно малим, і тому величина fix + Ах) -fix)/Ax буде для кожної точки все менше відхилятися від точного значення. Якщо ж взяти межу цього відношення, коли Ах стає рівним нулю, то ця неточність взагалі зникне. Таким чином можна отримати точний вираз для корисності в кожній окремій точці, кожній одиниці, яка приєднується до даного запасу. Вираз lim (fix + Ах) - fix))/Ax є, як відомо, перша похідна даної функції по х.

Таким чином, у теорії Джевонса гранична корисність - перша похідна функції U = fix), де загальна корисність розглядається як функція від кількості або величини запасу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математична школа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа
  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка