Економістів математичної школи поєднує визнання необхідності застосування апарату математики не стільки для ілюстрації економічних положень і законів, отриманих за допомогою інших методів аналізу, скільки як засобу наукових досліджень, як методу, за допомогою якого можна надати політичній економії повної наукової завершеності.
Першими економістами, які стали застосовувати математику у якості метода економічного дослідження, були француз А. Курно (вперше використав диференціальне обчислення для аналізу умов максимізації прибутку), і німець Г. Госсен (здійснив математичну розробку основних принципів теорії граничної корисності). Однак лише після виходу основних праць В. Джевонса і Л. Вальраса починає активно формуватись математична школа, яка поєднала вчених багатьох країн: Австрії (И. Шумпетер), Англії (В. Джевонс), Італії (В. Парето), США (І. Фішер), Швеції (Г. Кассель, К. Віксель). Серед найбільш вагомих результатів досліджень економістів-математиків - теорія загальної економічної рівноваги і ординалістський варіант теорії граничної корисності.
Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882)
Англійський економіст, викладач Манчестерського і Лондонського університетів
Основні твори - "Теорія політичної економії" (1871), "Принципи науки - трактат про логіку і науковий метод" (1874)
Методологія.
Джевонс вважає, що політична економія має бути зведеною до "виміру насолоди і страждання" так як "насолода і страждання без сумніву виступають в кінці кінців предметами економічного розрахунку... Проблема економії полягає у максимізації насолоди"24. Політична економія має базуватися на точному дослідженні умов корисності, тобто потреб і бажань людини. Ось чому, перш за все, необхідно розробити "теорію споживання багатства".
Реалізацію окреслених задач автор намагається вирішити на основі використання математики, а саме, - диференційного обчислення і функціонального аналізу.
Ще однією особливістю методології Джевонса є еклектизм. Починаючи дослідження з аналізу потреб, він пов'язує їх задоволення з існуючою системою ринкових цін, тобто його аналіз потреб вже передбачає наявність обміну.
Теорія граничної корисності.
Визначаючи граничну корисність, Джевонс розмежовує поняття загальної корисності певного запасу благ і рівня корисності кожної його окремої частини. Виразивши граничну корисність у вигляді функції даного запасу
де и - корисність, х - кількість благ, що входить до даного запасу.
Джевонс намагається визначити корисність окремої його одиниці (див. рис. 5.6).
Рис. 5.6. Гранична корисність запасу благ
Коли запас х = ОА, то його корисність дорівнюватиме ординаті АС. Якщо запас збільшиться на незначну величину (відрізок АА), то загальна корисність також отримає прирощення, величина якого дорівнює AB - АС = АхВх - АХСХ.
Для розуміння корисності окремої одиниці у даному інтервалі АА потрібно було б поділити або прирощення корисності ВС на прирощення запасу АА, або, в загальному вигляді, AU на ДХ, або різницю відрізків fix + Ах) - fix) на Ах. Проте в межах даного невеликого відрізку корисність не залишається незмінною, тому величина Ay/Ax = (fix + Ах) - fix))/Ax не дає точного уявлення про величину корисності в окремій точці. І чим меншим буде цей відрізок, тим різниця між окремими одиницями буде меншою. Джевонс робить припущення, що це прирощення запасу Ах стає безмежно малим, і тому величина fix + Ах) -fix)/Ax буде для кожної точки все менше відхилятися від точного значення. Якщо ж взяти межу цього відношення, коли Ах стає рівним нулю, то ця неточність взагалі зникне. Таким чином можна отримати точний вираз для корисності в кожній окремій точці, кожній одиниці, яка приєднується до даного запасу. Вираз lim (fix + Ах) - fix))/Ax є, як відомо, перша похідна даної функції по х.
Таким чином, у теорії Джевонса гранична корисність - перша похідна функції U = fix), де загальна корисність розглядається як функція від кількості або величини запасу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Математична школа“ на сторінці 1. Приємного читання.
