Економічні погляди епохи середньовіччя

Історія економічних вчень

В епоху середньовіччя відбуваються суттєві зміни в економічному та ідеологічному устрої суспільства. Більш складна техніка і нові прийоми виробництва потребували від безпосередніх товаровиробників вищої професійної підготовки і виробничого вміння. Раби в силу свого положення не були зацікавленими у підвищенні продуктивності праці, в основній масі не володіли необхідною діловою підготовкою, не хотіли, та й не могли підвищувати свою кваліфікацію. Окрім того, їх численні й масові повстання підривали економічні основи рабовласництва тим, що придушення подібних виступів призводило до знищення величезної кількості рабів. Різке скорочення притоку рабів зумовлювало їх високу ринкову ціну. Саме тому праця рабів поступово стає економічно невигідною. Паралельно з цими процесами погіршувалися умови розвитку ремісництва, звужувався ринок збуту внаслідок розорення вільних дрібних власників. Все це вказувало на необхідність суттєвих змін.

Мова йде про розвиток нових економічних відносин, які в науковій літературі отримали умовну назву "феодалізм". Для нього характерні панування крупного землеволодіння, залежне становище селян і позаекономічний примус останніх до праці. Феодалізм був явищем, більшою мірою характерним для західної і центральної Європи. У романських країнах він спочатку розвивався на базі створених античністю продуктивних сил. Для феодалізації цих країн був характерним синтез еволюції римського рабоволодіння в напрямку колонату і розкладання сільської общини.

В інших країнах (Англія, Скандинавія, Німеччина) феодалізація відбувалася на основі безпосереднього розкладу сільської общини. Із родової вона стає територіальною, сусідською. На общинних землях з'являються приватні господарства. Звичайним явищем було привласнення землі, поземельна кабала, яка ставала основою кріпацтва.

В цілому в країнах Західної Європи генезис феодалізму полягав у формуванні і розвитку крупної феодальної земельної власності, виникненні особливих форм її сполучення з безпосередніми виробниками (кріпосними селянами). Під впливом християнства змінювались ідеологія та суспільна свідомість, формувалися централізовані держави. Зазначені процеси були в центрі уваги мислителів раннього середньовіччя.

Звичайно, перелічені ознаки феодалізації були універсальними для країн Центральної та Західної Європи, проте в різних країнах даний процес відбувався з певною своєрідністю. Особливості генезису феодальних відносин відображено в низці документів, найбільш відомими з яких є: для франкського королівства - Салічеська правда" (IV ст.) і "Капітулярій про вілли" (поч. IX ст.), для Англії - "Судебник кентського Етельберта" (поч. VII ст.), "Правда короля Іне" (близько 690 р.): "Правда уесекського короля Альфреда" (друга половина IX ст.), для Київської Русі - "Руська правда" (ХІ-ХП ст.) тощо. В них йдеться про специфіку розпаду общинного землеволодіння, закріпачення селянства, організації ранньофеодальної вотчини, зосереджується увага на можливостях натурального господарства, але, одночасно, фіксується і наявність різних прав приватної власності.

Період класичного середньовіччя (XI-XV ст.) характеризується подальшим поглибленням феодалізації суспільства, розвитком цехових форм організації виробництва, підвищенням економічної та політичної ролі міст, посиленням авторитету церкви як в духовному так і світському житті країн Європи. Цей авторитет церкви суттєво обмежував науковий аналіз економічного розвитку того періоду, оскільки економічна думка знаходилася під величезним впливом канонічної доктрини, більшість праць цього періоду містять спроби пояснення економічних реалій через церковні догми, основні принципи католицтва.

Нові економічні процеси на Близькому Сході намагаються пояснювати такі видатні мислителі, як Абу Юсуф (731-798 рр.), Аль-Маарі (973-1057 рр.), Ібн-Хальдун (1332-1406 рр.), Абд ал-Ваххаб (1493-1565 рр.), на погляди яких визначальний вплив справила ідеологія ісламу.

Феодалізація суспільства, розвиток товарно-грошових відносин супроводжувалися загостренням соціально-економічних протиріч між крупними та дрібними землевласниками, феодалами та кріпаками, купцями та лихварями, з одного боку, і селянами та ремісниками, - з іншого. В умовах масового розорення та значного погіршення становища останніх, з'являється все більше праць (особливо в Західній Європі), автори яких критично налаштовані до існуючих феодальних відносин. Найбільш яскраво погляди та мрії знедолених верств населення втілені в так званих соціальних утопіях пізнього середньовіччя.

Якщо узагальнити особливості середньовічної економічної думки, то її предметом можна вважати проблеми становлення і розвитку феодального устрою, а методом - емпіризм, який у період класичного середньовіччя поєднується з догматизмом релігійної етики і схоластикою.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні погляди епохи середньовіччя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя
  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон

  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка