Джеффрі Ходжсон

Історія економічних вчень

Професор Університету Хертводшира

Основний твір - "Економічна теорія та інститути: Маніфест сучасної інституціональної економічної теорії" (2003)

Ходжсон - яскравий представник нового інституціоналізму. В своїх дослідженнях намагається оминути недолік класичного інституціоналізму, який полягає у теоретичному "розчиненні" індивідів у інститутах, і, одночасно, оминути принциповий недолік "індивідуалістичної" неокласичної теорії, який полягає у неспроможності врахувати та пояснити інституціональну структуру господарства. Він розглядає інститути як "системи стійких і загальноприйнятих соціальних правил, які структурують соціальні взаємодії", "соціальні організації, які... формують довгострокові рутинізовані схеми поведінки". За Ходжсоном, "інститути впливають на поведінку заданих індивідів у основному як обмеження".

Використовуючи еволюційний підхід, Ходжсон розглядає зміну технологій як нерівноважний процес, у якому потреби суспільства в старих технологіях з часом стають меншими, ніж можливості їх виробництва, а потреби в нових технологіях збільшуються. Саме така нерівновага зумовлює отримання прибутку від успішних інновацій. Очевидно, що інноваторам завчасно не відомо, якою буде реальна потреба у новій техніці, технологіях або продуктах. У такій ситуації фактор невизначеності, інноваційні ризики дуже великі, що цілком узгоджується з нерівноважною природою прибутку від інновацій. Ходжсон досліджує основні тенденції розвитку постіндустріального суспільства, особливості розвитку сучасних технологій та його наслідки інституціонального характеру:

• 1. Виробничі процеси та продукти у провідних галузях економіки стають складнішими та високотехнологічними. Відповідно, зростаюча складність стає притаманною всім видам соціальної діяльності.

• 2. Для виконання ряду виробничих завдань потрібно все більше знань і трудових здібностей. Зростання кваліфікації працівників можна побачити в багатьох секторах економіки, що зумовлено зростанням складності та комплексності виробничих завдань.

• 3. За умов диверсифікованого асортименту продукції споживач має розв'язувати більш складне завдання оцінки якості та ступеня придатності товарів і послуг, які пропонуються.

• 4. Разом зі здібностями загального характеру зростає потреба у спеціалізованих, унікальних навичках.

• 5. Розширюється використання та передача інформації, вона починає відігравати ключову роль в економічній та суспільній діяльності.

• 6. Невизначеність стає невід'ємною складовою економічного та соціального життя .

Відповідно до того, як знання та інформація і далі набувають все більшого значення в сучасних економічних системах, не зрозумілим стає навіть існування таких економічних інститутів як "власність" і "обмін". Якщо К. Ерроу стверджує, що надмірна опора на права приватної власності та ринки в тій чи іншій мірі перешкоджає розвитку наукових знань, то Ходжсон звертає увагу на зворотний причинно-наслідковий зв'язок: прогрес знань "розмиває" цілісність власності та руйнує інституціональні умови функціонування вільного ринку.

Російській дослідник Владіслав Іноземцев досліджує постіндустріальні та постекономічні тенденції сучасного світу. В книзі "Розколота цивілізація. Існуючи передумови і можливі наслідки постекономічної революції" (1999) він поділив історію цивілізації на три епохи:

• доекономічна, в якій основним типом діяльності була трудова активність, яка дозволяла людині лише виживати;

• економічна, основана на праці, як осмисленій діяльності зі створення безпечного та комфортного середовища існування людини;

• постекономічна, в якій домінує творча діяльність людей. Постекономічне суспільство характеризується модифікацією відносин обміну і визначення вартості продукції; заміною приватної власності особистою власністю на інтелектуальний капітал; формуванням нового типу самосвідомості та подоланням експлуатації.

Наступний розділ:

Неоінституціоналізм


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія економічних вчень» автора Тарасевич В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Джеффрі Ходжсон“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Предмет i метод історії економічних вчень

  • Тема 2. Ранні економічні погляди

  • Стародавній Вавилон

  • Стародавній Китай

  • Економічні вчення античної Греції

  • Економічні погляди Стародавнього Риму

  • Економічні погляди епохи середньовіччя

  • Економічні погляди каноністів.

  • Арабське середньовіччя.

  • Економічна теорія меркантилізму

  • Тема 3. Класична політична економія

  • Рання класична політекономія: англійська та французька доктрини

  • Франсуа Кене (1694-1774)

  • Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781)

  • Зріла класична політекономія

  • Давид Рікардо (1772-1823)

  • Пізня класична політекономія

  • П'єр Жозеф Прудон (1809-1865)

  • Джон Стюарт Мілль (1806-1873)

  • Томас Роберт Мальтус (1766-1834)

  • Жан Батіст Сей (1767-1832)

  • Тема 4. Марксистський напрямок економічної думки

  • Карл Маркс (1818-1883)

  • Розвиток ідей марксизму наприкінці XIX - початку XX ст.

  • Карл Каутський (1854-1938)

  • Марксистська політична економія в Радянській Росії та СРСР

  • Поль Берен (1909-1964)

  • Тема 5. Неокласична економічна теорія

  • Витоки неокласики: австрійська і американська школи

  • Фрідріх фон Візер (1851-1926)

  • Ойген фон Бем-Баверк (1851-1919)

  • Джон Бейтс Кларк (1847-1938)

  • Кембріджська школа і започаткування мікроекономіки

  • Математична школа

  • Леон Вальрас (1834-1910)

  • Вільфредо Парето (1848-1923)

  • Неокласична теорія епохи регульованої ринкової економіки

  • Артур Лаффер (народився у 1940 р.)

  • Тема 6. Кейнсіанство та його еволюція

  • Неокейнсіанство

  • Кейнсіансько-неокласичний синтез

  • Посткейнсіанство

  • Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983)

  • Монетарне посткейнсіанство.

  • Нове кейнсіанство

  • Джордж Акерлоф (народився у 1940 р.)

  • Тема 7. Інституціоналізм

  • Класичний інституціоналізм

  • Джон Роджерс Коммонс (1862-1945)

  • Новий інституціоналізм

  • Уолт Уїтмен Ростоу (1916-2003)

  • Денієль Белл (1918-2011)

  • Джеффрі Ходжсон
  • Неоінституціоналізм

  • Олівер Ітон Уільямсон (народився у 1932 р.)

  • Еліонор Остром (1933-2012)

  • Джеймс Макгілл Б'юкенен (1919-2013)

  • Дуглас Норт (народився у 1920 р.)

  • Інститут людини в сучасних економічних дослідженнях

  • Тема 8. Еволюція економічної думки України

  • Іван Вишенський (1545/50 - 20-ті рр. XVII ст.)

  • Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)

  • Економічна думка України XIX - початку XX ст.

  • Михайло Драгоманов (1841-1895)

  • Тихін Степанов (1795-1847)

  • Євген Слуцький (1880-1948)

  • Михайло Туган-Барановський (1868-1919)

  • Економічна думка України радянської доби

  • Олександр Чаянов (1888-1939)

  • Анатолій Покритан (1920-2003)

  • Економічна думка української діаспори

  • Людвіг фон Мізес (1881-1973)

  • Аарон Директор (1901-2004)

  • Роза Фрідмен (1910-2009)

  • Економічна думка незалежної України

  • Концепції державного регулювання в перехідній економіці

  • Інституціональні перетворення та економіко-правові аспекти господарювання

  • Фінансові та монетарні аспекти економічного розвитку

  • Регіональна економіка та економіка природокористування

  • Світова економіка та проблеми міжнародної економічної інтеграції

  • Економічна безпека та оборонна економіка